Через схеми дроблення бізнесу відмили понад 4 млрд грн — Держфінмоніторинг

11.11.2025, 12:26 — Кримінал

425

Через схеми дроблення бізнесу відмили понад 4 млрд грн — Держфінмоніторинг

В Україні продовжують виявляти схеми штучного поділу бізнесу. Аналітики Державної служби фінансового моніторингу щомісяця фіксують нові випадки використання мереж фізичних осіб-підприємців для мінімізації податків і легалізації доходів.

Про це повідомила пресслужба відомства.

«У жовтні Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам 16 узагальнених матеріалів щодо 726 ФОП з ознаками штучного поділу бізнесу» — повідомив голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін.

Серед основних ризиків:

ухилення від сплати податків;
легалізація коштів;
використання підроблених документів.

Масштаби схем

Аналітики дослідили рух коштів більш ніж 1100 банківських рахунків у 19 фінансових установах. Результати свідчать про використання цих рахунків для відмивання понад 4 млрд грн. Також ідентифіковано 970 осіб, причетних до схем дроблення бізнесу та діяльності так званих «дропів».

«За останні три місяці загальна сума підозрілих фінансових операцій у межах цих схем складає близько 10 млрд грн», — зазначив Пронін.

Нагадаємо, раніше Finance.ua писав, що за словами народного депутата, голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, в Україні збільшується кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців. Водночас збільшення кількості зареєстрованих ФОП не є показником покращення економічної ситуації. Цей показник не свідчить про активізацію або ослаблення економічних процесів у країні.

«Ритейл, ресторани, готелі та інші сфери — бачимо, як великі компанії штучно реєструють десятки „підприємців“, щоб платити менше в державний бюджет. Навіть під час війни, коли ледь не кожна копійка йде на армію», — заявляв Гетманцев.

У жовтні до Верховної Ради подали законопроєкт щодо створення «реєстру дропів». Серед ключових норм ініціативи створення Нацбанком реєстру осіб, операції яких підлягають посиленому контролю. У проєкті також передбачено:

банки та інші постачальники платіжних послуг вноситимуть до реєстру виявлених дропів і підприємства, які застосовували міскодінг;
до осіб із реєстру НБУ зможе застосовувати ліміти на проведення платіжних операцій і обмеження на кількість карток (для фізичних осіб);
банки та інші платіжні установи зобов’язані регулярно перевіряти наявність своїх клієнтів у реєстрі.