398
Зниження реальної дохідності депозитів: у Нацбанку пояснили, навіщо підвищили облікову ставку
— Кредит&Депозит
Правління Національного банку України 23 січня 2025 року підвищило облікову ставку до 14,5% річних. Вагомим аргументом на користь підвищення облікової ставки є зниження реальної дохідності гривневих активів на тлі високої інфляції та погіршення інфляційних очікувань.
Про це повідомляє Національний банк з посиланням на підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики.
Упродовж дискусії зазначалося, що цінова динаміка й надалі випереджала прогнози як НБУ, так і інших організацій та експертів. За підсумками минулого року споживча інфляція сягнула 12% р/р та, за оцінками НБУ, надалі зростала в січні.
З одного боку, така цінова динаміка значною мірою визначалася чинниками тимчасового характеру, які згодом мають вичерпатися. Йдеться, зокрема, про ефекти від гірших урожаїв на тлі несприятливих погодних умов та послаблення обмінного курсу гривні у 2024 році.
Читайте також: Як змінювалися ставки за депозитами у 2024 році, та чи чекати на «диво» у 2025?
Погіршення інфляційних очікувань обмежує інтерес до гривневих інструментів для заощаджень, що збільшує тиск на курс та ціни. Це створює ризики тривалішого закріплення інфляції на високих рівнях і, відповідно, вимагає належної реакції з боку монетарної політики.
Сім членів КМП підкреслили, що за поточних умов для підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем та розвороту інфляційного тренду на траєкторію сталого зниження до цілі відчутне посилення процентної політики є необхідним.
Один із цих членів КМП аргументував рішення передусім помітним посиленням впливу фундаментальних чинників на цінову динаміку впродовж останніх місяців. Він зазначив, що суттєве пришвидшення інфляції послуг є одним з індикаторів значного внутрішнього тиску та яскравим свідченням того, що поточний ціновий сплеск зумовлений далеко не тільки чинниками тимчасового характеру.
Читайте також: У чому українці здебільшого зберігають заощадження
Ще кілька учасників дискусії наголосили, що баланс ризиків для інфляції залишається зміщеним вгору. Вони звернули увагу на збереження високих безпекових загроз та чималу кількість проінфляційних ризиків зовнішнього характеру (пов'язаних, зокрема, з можливим посиленням геополітичної поляризації країн і, відповідно, фрагментацією світової торгівлі).
Інший учасник дискусії додав, що вагомим аргументом на користь підвищення облікової ставки на 1 в. п. є зниження реальної дохідності гривневих активів на тлі високої інфляції та погіршення інфляційних очікувань. Хоча загалом привабливість заощаджень у гривневих активах зберігається, в окремих великих банках реальні ставки за депозитами за вирахуванням поточної інфляції та підвищеного військового збору вже перейшли у від’ємну площину, а в деяких — коливаються близько нуля. Наслідком цього є певне сповільнення темпів приросту строкових гривневих депозитів та переорієнтація частини заощаджень на валютні активи та споживання.
Троє членів КМП дискусії погодилися, що подальше пришвидшення інфляції вимагає реакції монетарної політики. Однак, на їхню думку, НБУ варто обмежитися підвищенням облікової ставки на 0,5 в. п. з огляду на сповільнення економіки та переважно тимчасову природу поточного інфляційного сплеску.
Читайте також: Інвестиції українців в ОВДП. Статистика за 2024 рік та перспективи на 2025 рік
Ще один член КМП зазначив, що більшість чинників цінового тиску, які сьогодні утримують інфляцію на двознаковому рівні, мають вичерпатися вже влітку.
На думку цього члена КМП, у поточному році не виключена й реалізація позитивних сценаріїв, пов’язаних, наприклад, з більшими обсягами зовнішньої фінансової підтримки та/або суттєвим зниженням безпекових ризиків. Такий перебіг подій матиме додатковий дезінфляційний вплив.
Ще один учасник переконаний, що поточні монетарні умови не відповідають тим викликам, з якими зіткнувся НБУ. Посилення ризиків тривалішого закріплення інфляції на двознаковому рівні, розбалансування очікувань та втрати привабливості гривневих інструментів загрожують відповідними негативними наслідками для стійкості валютного ринку та цінової динаміки. З огляду на це він вважає недостатніми кроки з підвищення ставки на 0,5−1 в. п. та запропонував збільшити її одразу на 1,5 в. п.
Читайте також: Що робити з грошима, щоб забезпечити собі комфортну старість
Показовим є те, що левову частку приросту строкових депозитів у гривні забезпечують приватні банки, які утримують помітно вищі ставки на ринку. Зберігається й позитивна динаміка вкладень населення в ОВДП, реальні ставки за якими є ще вищими через відсутність оподаткування. Тож варто не просто сигналами, а насправді рішучими кроками підтримати привабливість гривневих заощаджень, щоб вони поступово не конвертувалися у валюту з подальшим зростанням доларизації економіки, посиленням тиску на курс і міжнародні резерви, а згодом і на ціни.
Облікову ставку доведеться підвищувати й надалі
Більшість членів КМП вбачають необхідність подальшого посилення процентної політики для забезпечення належної привабливості гривневих активів, утримання інфляційних очікувань під контролем і повернення інфляції на траєкторію стійкого сповільнення.
Кілька з них зауважили, що НБУ для цього доведеться не тільки підвищувати облікову ставку, але й, можливо, змінити параметри операційного дизайну процентної політики для посилення конкуренції банків за строкові вклади населення у гривні.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
