62
Як змінювалася українська економіка під час великої війни — дослідження
Після обвалу на початку повномасштабного вторгнення українська економіка пережила різкий спад, хвилю відновлення та поступову стабілізацію. Аналітики проаналізували дані щодо відкриття та закриття бізнесу, вакансій та покупок й виявили, що економіка змогла пристосуватися до умов війни. Водночас окремі галузі досі не повернулися до довоєнного рівня.
«Опендатабот» дослідив, як війна переформатувала українську економіку.
Відкриття бізнесів
У 2021 році щотижня реєстрували в середньому 5 676 ФОПів і понад тисячу компаній. На початку лютого 2022 року зафіксували навіть рекорд — 9 350 нових ФОПів за тиждень.
Однак після повномасштабного вторгнення реєстри тимчасово закрилися, а створення нових бізнесів стало неможливим.
Загалом у 2022 році відкриттів нових справ поменшало: на 28% менше нових підприємців на тиждень та на 40% — компаній.
Загалом у 2022 році відкриттів нових справ поменшало: на 28% менше нових підприємців на тиждень та на 40% — компаній.
Водночас у 2023-му підприємницька активність різко зросла: побільшало реєстрацій компаній, а кількість нових ФОПів навіть незначно перевищила показники 2021 року.
Восени 2023 року встановили абсолютний рекорд — відкрилося 12 534 нових підприємців за тиждень.
У 2024-му темпи сповільнилися, а за підсумками 2025-го бізнес вийшов на плато — 5 579 нових ФОПів і 717 компаній на тиждень.
Ринок праці — Work.ua
На початку березня 2022 року кількість вакансій впала зі 106 тисяч на день до близько 3 тисяч. Відновлення почалося вже у квітні та досягло піку у вересні.
У 2025 році ринок майже повернувся до довоєнного рівня — близько 100 тисяч вакансій щодня. У західних регіонах показники навіть перевищили довоєнні на 50%. Кількість компаній, які виходять на ринок праці, нині вже дещо перевищує показники 2021 року.
За даними Work.ua, у перший рік війни спостерігалася рекордна активність кандидатів: у червні 2022 року вони розміщували до 170 тис. резюме на тиждень. Нині цей показник стабілізувався на рівні приблизно 120 тисяч.
Змінилася й структура ринку. Частка вакансій без вимоги досвіду зросла з 29% у 2021 році до 42% у 2025-му, а частка жінок серед кандидатів — із 53% до 62%.
У переліку популярних професій залишаються продавці та менеджери з продажу, втім наразі попит на барменів перевищив попит на бухгалтерів, а до кухарів та офіціантів додалися вакансії водіїв.
Вакансії
Як свідчать дані OLX, напередодні великої війни високий попит на кандидатів був у категоріях роздрібної торгівлі та логістики/доставки.
Також значну кількість оголошень фіксували у сферах будівництва/облицювальних робіт та виробництва/робітничих спеціальностей.
У 2025 році потреби роботодавців у фахівцях були такими самими, проте змінилась кількість запитів.
Торік зріс попит на касирів (медіанна зарплата — 18,5 тис. грн), продавців (18 тис. грн) та водіїв (35 тис. грн).
Робота в IT
Якщо напередодні повномасштабної війни в Україні панував ринок кандидатів, то після вторгнення кількість резюме перевищувала кількість вакансій у 8 разів. Пік кризи припав на 2023: мінімум вакансій та максимум резюме.
Якщо в інших сферах ситуація з часом, переважно, стабілізувалась та вийшла або на показники 2021 року, або ж хоча б на плато, в айті цього не сталось. Пік кризи припав на 2023: мінімум вакансій та максимум резюме. Тоді кількість резюме перевищувала кількість вакансій у 15 разів
— зазначають аналітики з посиланням на дані Djinni.
У 2024−2025 роках ситуація частково стабілізувалася: кількість вакансій зросла до 9,5 тисяч, а кількість резюме утримується на рівні 82−83 тисяч.
Проте ринок так і не повернувся до показників 2021: кількість резюме перевищує кількість вакансій майже у 9 разів.
Змінився й запит роботодавців. Якщо раніше у ТОПі були розробники (JavaScript, Java), то з 2023 року лідирують нетехнічні спеціальності — зокрема, вакансії у маркетингу.
За резюме ситуація схожа: у ТОПі як були, так й залишились розробники JavaScript, кількість їх резюме повернулась до показників 2022. А ось фахівці у сфері маркетингу викладають майже удвічі більше резюме до 2022 та наразі посідають другу позицію.
Онлайн-шопінг
Український e-commerce після різкого падіння на початку війни швидко адаптувався. У перші тижні вторгнення активність онлайн-покупців впала до 7%, але вже наприкінці 2022 року почалося стабільне зростання.
За даними платформи для створення інтернет-магазинів «Хорошоп», у бізнесу зростає інтерес до онлайн-продажів навіть в умовах війни.
Підприємці адаптувалися: якщо у попередні роки під час блекаутів та масованих обстрілів активність помітно знижувалася, то нині подібні фактори майже не впливають на динаміку запуску нових магазинів.
Наразі на платформі працює понад 12 000 українських онлайн-магазинів, які згенерували 15 млн замовлень у 2025 році.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Bitcoin опустився до $63 тисяч після ударів по Ірану
Експерти назвали 6 позашляховиків, які краще не купувати
Нерухомість у Києві: аналітика попиту та пропозиції
Рейтинг найбільших продуктових IT-компаній України
Через енергокризу попит на вторинному ринку житла в Києві знизився на 40%
В ЄС знизились продажі нових легкових авто
