Як уряд фінансує відновлення енергетики, доріг та міської інфраструктури

Вчора 21:06

За час повномасштабного вторгнення в Україні зруйновано понад 330 тисяч об’єктів соціальної та критичної інфраструктури на десятки мільярдів доларів. Водночас відновлення об’єктів критичної інфраструктури стикається з серйозними викликами, зокрема браком фінансування. Це ускладнює процес відбудови та вимагає залучення додаткових ресурсів від міжнародних донорів.

Про це йдеться в презентації Центру економічної стратегії в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення України».

«Відновлення інфраструктури ускладнюється через неефективне управління. Аудит Рахункової палати України виявив, що з 7,7 млрд грн, виділених у 2024 році на продовження 199 проєктів, до липня було завершено лише 10 проєктів зі 130 запланованих на рік. Причинами затримок стали недосконалість процесів відбору проєктів, неякісна проєктно-кошторисна документація та неефективні управлінські рішення», — пишуть у презентації.

Як фінансується відновлення

● Енергетика

За даними Національного банку України, протягом червня-грудня 2024 року банки розпочали фінансування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на суму 10,5 млрд грн.

Крім того, уряд виділив близько 11 млрд грн на відбудову енергосистеми.

● Дороги

У 2024−2025 рр. відсутнє цільове фінансування доріг в межах бюджетної програми «Дорожній фонд», джерелом фінансування якої раніше були доходи з акцизу на пальне.

Натомість уряд виділив у 2024 році 17,1 млрд грн Держагентству відновлення для будівництва, ремонту та утримання доріг державного значення, а також облаштування пунктів пропуску за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення»

Крім того, із резервного фонду було додатково спрямовано 2,4 млрд грн на відновлення доріг у прикордонних і прифронтових регіонах для військових та гуманітарних потреб.

Також відновлення доріг фінансується і з міжнародної допомоги. Так, Україна залучила 8 млрд грн від ЄІБ та ЄБРР на реконструкцію ключових транспортних коридорів.

Що саме зробили

Відновлення енергосистеми

● Розподілена генерація: до 31 грудня 2024 року під’єднано 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію протягом року, що підвищило стійкість енергосистеми.

● Відновлення ТЕС і ТЕЦ: запущено кілька малопотужних станцій, які раніше були зупинені через неефективність або нестачу палива, що покращило теплопостачання регіонів.

● Міжнародна підтримка:

— ЄІБ: 600 млн євро на відновлення генерації та тепла, а також енергоефективність у державному та приватному секторах (План підтримки енергетики України).

— США: 825 млн євро на ремонт енергетичних об’єктів і резервне живлення критичних послуг, таких як водо — і теплопостачання.

● Зимова підготовка: реалізовано проєкти екстреного теплопостачання, включаючи швидкомонтоване обладнання та укриття для підстанцій. Це дозволило забезпечити безперебійне постачання енергії до лікарень, шкіл та інших критично важливих об’єктів.

Водогони

Після знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року, КМУ виділив 13,7 млрд грн на прокладання водогонів на Дніпровщині у 2023−2024 роках (22 березня 2024 року КМУ виділив додаткові 5,2 млрд грн). У липні 2024 року уряд виділив додаткові 258 млн грн на продовження проєкту водогону Дніпро-Інгулець.

● 16,6 млрд грн (98,4% від виділених) сплачено на користь підрядників будівництва у серпні, жовтні й грудні 2023 року і у квітні-грудні 2024 року.

Магістральний водогін — це 3 ділянки загальною протяжністю 155 км, які повністю введені в експлуатацію (станом на серпень 2024 року):

● Інгулець — Південне водосховище (Кривий Ріг);

● Марганець — Нікополь — Покров;

● Запоріжжя — Томаківка — Марганець.

Станом на січень 2025 року, в Кривому Розі збудували новий водогін з Балки Свистунова до Інгульця. Його потужність — 1,3 м³/с.

На початку лютого 2025 року, Кабмін ухвалив постанову щодо будівництва магістральних водогонів у Миколаївській області. Для цього виділили 8 млрд грн. Проєкт передбачає будівництво трьох ділянок водозабору з річки Південний Буг.

Дорожня інфраструктура

● Міжнародні транспортні коридори

Автошлях М⁰¹ Київ — Чернігів — Нові Яриловичі: Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надав 43,48 млн євро для реконструкції ділянки цього автошляху. На початку війни у 2022 році цей маршрут зазнав значних пошкоджень через військові дії. Запланована реконструкція покращить якість і безпеку дороги, підвищуючи ефективність цього транспортного коридору.

Читайте також

На Харківщині викрили мільйонні оборудки посадовців на ремонті доріг

● Регіональні дороги в прифронтових та прикордонних областях

Кабмін виділив 2,39 млрд грн з резервного фонду державного бюджету на відновлення автомобільних доріг місцевого значення, які використовуються для потреб Збройних Сил України та гуманітарних цілей. Фінансування було розподілено між 8 областями:

Харківська область — 502,95 млн грн;
Запорізька область — 350 млн грн;
Донецька область — 324,5 млн грн;
Миколаївська область — 307,1 млн грн;
Чернігівська область — 258,79 млн грн;
Херсонська область — 224,3 млн грн;
Сумська область — 222,2 млн грн;
Дніпропетровська область — 196,4 млн грн.

Міська інфраструктура

ЄІБ виділив 17,25 млн євро на закупівлю автобусів, тролейбусів і трамваїв для Києва, Одеси та Сум.

● Тролейбуси

У 2024 році українські міста отримали 34 тролейбуси, з них 6 вживаних — це найменший показник з 2009 року.

Миколаїв отримав 19 PTS T123 (ЄБРР + Данія).

Вінниця — 5 PTS T123, Чернігів — 4 Еталон Т122 (бюджет).

Івано-Франківськ — 6 вживаних Škoda 24Tr із Чехії. Частина з них може використовуватися не на маршрутах, а бути донором запчастин для інших тролейбусів.

● Трамваї

Загалом у 2024 році надійшло 103 вагони — 12 нових, 65 безоплатних, 26 придбаних.

Нові вагони: Львів (2 Електрон T 5 L64), Одеса (10 Татра-Юг К1 Т306) за кошти міжнародних фінансових організацій. Для Львова ці вагони стали останніми з партії, тоді як Одеса має отримати ще 2 вагони.

Вживані безоплатні трамваї від партнерів:

Вінниця — 9 Tram 2000 (Цюрих).
Конотоп — 25 Tatra T6A5 (Острава).
Львів — 12 Tatra KT4DM (Берлін), 6 Vevey Be 4 /8 (Берн).
Харків — 13 вагонів з Брна і Плзня.
Дніпро — 26 Tatra T 4 D — M¹ (Лейпциг) придбані за символічну суму, більшість ще не переобладнані.
Конотоп отримав 48 вагонів, але через брак фінансування лише 6 з них переобладнані для роботи на маршрутах.

Мости

У 2024 році в Україні було відновлено 34 штучні споруди, з яких 20 — це мости, мостові переходи та шляхопроводи, пошкоджені внаслідок російської агресії. Роботи проводилися на дорогах державного значення в різних областях країни.

Регіональний розподіл відновлених об’єктів:

● Київська область: відновлено 8 мостових переходів через річки Трубіж, Жерева, Здвиж, Ірпінь, Тетерів, а також один мостовий перехід через суходіл.

● Чернігівська область: відновлено 3 мости через річку Десна.

● Харківська область: відновлено 5 мостів та 1 шляхопровід із підходами.

● Миколаївська область: відновлено 1 міст із підходами та ще одну штучну споруду.

Крім того, було відремонтовано 14 аварійних штучних споруд у Рівненській, Тернопільській, Львівській, Миколаївській, Івано-Франківській та Сумській областях.

Приклади витрат на окремі проєкти:

● Міст через річку Десна на трасі Київ-Чернігів: будівництво нового мосту з чотирма смугами руху, яке розпочалося у 2024 році, оцінюється у 4,6 млрд грн.

● Північний міст у Києві: Поточний ремонт у 2024 році коштував 28,7 млн грн.

● Два мости на автодорозі Р-55 «Одеса-Вознесенськ-Новий Буг» у Миколаївській області: капітальний ремонт двох мостів планувався на 2024 рік із загальною вартістю 735,3 млн грн.

● Мости у Тернопільській області: у 2024 році було капітально відремонтовано п’ять мостів на державних дорогах області. Фінансування здійснювалося коштом субвенції, виділеної урядом, джерелом якої були залишки коштів Європейського інвестиційного банку, виділених у 2023 році.

Порти

50 млн євро від ЄС спрямовано на ремонт критично важливих об’єктів портової інфраструктури, пошкоджених через війну.

Основні заходи:

● Відновлення морських портів.

● Капітальний ремонт шляхопроводу Одеського порту.

• Облаштування та захист портових споруд.

● Днопоглиблювальні роботи.

● Придбання суден спеціалізованого технічного флоту.

Мета цих заходів — підвищення ефективності портової логістики та стабільність експортних маршрутів.

Читайте також

У яких містах України триває «будівельний бум», і чому ситуація може змінитися після війни

Зауважується, що за оцінками Київської школи економіки, станом на початок 2024 року загальні прямі збитки портової інфраструктури та пов’язаних з нею підприємств становлять близько 850 млн доларів США. Ця сума охоплює як інфраструктуру морських портів, так і об’єкти внутрішнього водного транспорту, які зазнали руйнувань внаслідок війни.

У жовтні 2024 року російські обстріли завдали додаткових збитків портовій інфраструктурі України на суму 30−40 млн доларів США.

Обстріли українських портів продовжуються і сьогодні, тому галузь потребує значних інвестицій в ремонт інфраструктури.