Купівля нерухомості за кордоном: які документи потрібні

108

Українці все активніше вкладають гроші в нерухомість за кордоном, розглядаючи її як надійний інструмент для збереження капіталу та стабільних інвестицій. Попит на такі об’єкти зростає, адже вони дають відчуття безпеки та перспективу прибутку. Водночас, перед тим як підписувати угоди, варто врахувати юридичні нюанси та можливі ризики, щоб уникнути неприємних сюрпризів.

Про це йдеться у статті Finance.ua.

Розповідаємо, які документи потрібні для купівлі нерухомості за кордоном, чи потрібно покупцю бути присутнім під час угоди та які проблеми можуть виникати на різних етапах угоди.

Для оформлення угоди потрібен базовий пакет документів:

паспорт;
NIE (ідентифікаційний номер іноземця);
документи, що підтверджують джерело коштів (виписки, податкові декларації, договори).

Деколи можуть запросити апостильовані довідки та присяжні переклади іноземною. Якщо планується оформлення іпотеки, варто подбати про підтвердження доходу за 1−3 роки.

Ви за безпеку й стабільність? Тоді депозит — це ваш варіант. Каталог з великим вибором пропозицій вже на Finance.ua.💰

Обмежень, принаймні прямих, для нерезидентів немає. До українців ставлення цілком нормальне. В цьому плані складнощів, практично, не виникає.

Як відбувається угода? Чи слід покупцю бути присутнім?

Фізична або фактична присутність покупця зовсім не обов’язкова. Зазвичай, процес укладання угоди відбувається в наступній послідовності:

Робиться резервування (депозит).
Укладається попередній договір.
Перевіряється об’єкт.
Підписується кінцева угода у нотаріуса.
Реєструється право власності.

Робити все можна самостійно, можна через представника за довіреністю.

Читайте також

Рейтинг міст з найдорожчою орендною платою у світі (інфографіка)

Труднощі, з якими найчастіше стикаються українці під час купівлі нерухомості за кордоном

Типові проблеми для українців (як і для представників інших націй, в принципі, теж. — Ред.) такі:

складнощі здійснення валютних операцій та підтвердження офіційного походження грошей;
затримки з отриманням NIE, з призначенням нотаріальних дат;
погане розуміння правил та сенсу спільнот власників;
неочікувані витрати на ремонт і обслуговування.

Звісно, на заваді стають також чисельні бюрократичні формальності та мовний бар’єр. Тож, легше, все-таки звертатися до агенцій, але не поспішати з вибором, вивчати рекомендації, репутацію тощо.