58
Як подолати синдром самозванця під час співбесіди і що це таке
— Особисті фінанси
Можна мати великий досвід, успішні кейси та затребувані навички, але щойно на співбесіді звучить прохання розповісти про себе й професійний шлях, упевненість раптом зникає.
У голові з’являються нав’язливі думки на кшталт «А якщо вони зрозуміють, що я переоцінюю себе?».
Це добре досліджений психологічний феномен — синдром самозванця. І найчастіше він виникає саме у тих, хто насправді має високий рівень професіоналізму, пише budni.robota.ua.
Що таке синдром самозванця
Термін «синдром самозванця» з’явився у 1978 році завдяки психологиням Полін Кленс і Сюзанн Аймс. Вони описали стан, за якого успішні люди не можуть повною мірою визнати власні досягнення й переконані, що насправді не заслуговують на свій успіх.
Тож ви можете мати роки досвіду, складні проєкти за плечима та сильні рекомендації, але все одно думати, що «вам просто пощастило». І парадокс у тому, що чим вищий рівень професіоналізму, тим частіше виникають такі сумніви.
У більшості робочих ситуацій ми отримуємо зворотний зв’язок у реальному часі: колеги реагують на ідеї, клієнти повертаються, проєкти завершуються результатом. Це допомагає бачити власну цінність.
Співбесіда влаштована інакше.
- По-перше, вас оцінюють незнайомі люди, які не бачать вашої щоденної роботи та не знають контексту. Вони бачать лише те, що ви говорите тут і зараз. Через це виникає відчуття, що треба «довести» те, що в звичайному житті не потребує доказів.
- По-друге, формат співбесіди часто фокусується саме на прогалинах. Вас запитують про конкретний досвід, і якщо ви не маєте готової відповіді, це може сприйматися як провал. Хоча фраза «Я не стикався з такою ситуацією» — цілком нормальна та чесна відповідь.
Як синдром самозванця проявляється на співбесіді
- применшення власних досягнень («нічого особливого», «я просто допомагав команді»);
- вибачення за неідеальність;
- надто обережні відповіді;
- уникнення розмов про свої успіхи;
- відчуття тривоги навіть після позитивного фідбеку.
У результаті людина виглядає менш упевненою, ніж є насправді.
І проблема не лише в дискомфорті. Синдром самозванця впливає на конкурентність кандидата на співбесіді: людина може просити нижчу зарплату, відмовлятися від амбітних кар’єрних можливостей або погоджуватися на менше, ніж реально заслуговує.
Як розпізнати синдром самозванця
Часто синдром самозванця маскується під відповідальність, скромність або «хорошу підготовку». Але є кілька характерних ознак.
Наприклад, ви можете витрачати непропорційно багато часу на підготовку, адже постійно здається, що ви «ще недостатньо готові». Або применшувати власні досягнення навіть тоді, коли вас прямо просять про них розповісти. Ще одна типова ознака — схильність прокручувати в голові найгірші сценарії розвитку подій із надмірною деталізацією.
Іноді людина навіть відчуває дивне полегшення після відмови, тому що вона нібито підтверджує внутрішні страхи й сумніви.
Що робити
Якщо ви помітили у себе синдром самозванця, важливо не ігнорувати його, аби не нашкодити власній карʼєрі. Просте «повір у себе» тут зазвичай не працює.
Насамперед варто перейти від емоцій до фактів. Допомагає фіксація власних досягнень: записуйте результати роботи, цифри, вдалі кейси, відгуки колег або клієнтів, ситуації, де ваша участь справді вплинула на результат. Тоді перед співбесідою у вас буде не лише внутрішня тривога, а й реальні докази власної компетентності.
Також важливо прийняти, що ідеальних кандидатів не існує. Роботодавці не шукають людину, яка знає абсолютно все. Їм потрібен спеціаліст, здатний ефективно виконувати задачі, навчатися та адаптуватися.
І ще один важливий момент: якщо вас запросили на співбесіду, це вже означає, що роботодавець побачив у вас потенціал і цінність.
Якщо під час співбесіди ви відчуваєте синдром самозванця — це не перешкода, а сигнал того, що ви стоїте на порозі нового професійного етапу. І ваше завдання — не позбутися сумнівів повністю, а навчитися рухатися вперед попри них.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
