0 800 307 555
0 800 307 555

Як країни визначають податкове резидентство — основні критерії

269
Під час визначення податкового статусу країни орієнтуються не лише на те, звідки ви отримуєте доходи, але і на так званий центр життєвих інтересів
Під час визначення податкового статусу країни орієнтуються не лише на те, звідки ви отримуєте доходи, але і на так званий центр життєвих інтересів
Від початку повномасштабної війни за межі України виїхали й не повернулися понад 3 мільйони громадян. Частина з них і далі працює на українські компанії або отримує доходи з України, фізично перебуваючи в інших країнах. Саме в таких ситуаціях усе частіше виникає ризик подвійного оподаткування. Із посиланням на статтю Finance.ua розповідаємо, за якими критеріями країни визначають податкове резидентство.
Типова ситуація виглядає так: українець залишається податковим резидентом України, сплачує податки як ФОП, але фактично живе у Польщі чи Німеччині — орендує житло, має медичне страхування, користується місцевими сервісами. Для української податкової він — резидент України, а для європейської — людина, що проживає і працює на її території. У результаті обидві держави можуть вимагати сплати податків.

Що таке податкове резидентство

Податкове резидентство — це юридичний статус, який визначає, у якій країні людина має платити податки зі своїх доходів. Саме неправильне або нечітке визначення цього статусу найчастіше і призводить до подвійного оподаткування, навіть якщо платник діє добросовісно.
Ось як можна визначити цей свій юридичний статус.

Правило 183 днів — базовий критерій

У більшості країн ЄС особу визнають податковим резидентом, якщо вона перебуває на території держави понад 183 дні протягом календарного року. Це стосується, зокрема, Польщі, Німеччини, Чехії та Іспанії. Якщо українець прожив у країні більше ніж пів року, місцева податкова може визнати його своїм резидентом, навіть за наявності реєстрації та бізнесу в Україні.

Центр життєвих інтересів

Окрім кількості днів, податкові органи можуть оцінювати так званий центр життєвих інтересів. Йдеться про те, де проживає сім’я, де навчаються діти, де розташоване основне житло та звідки надходить основний дохід.
Деякі країни (Австрія, Швейцарія, Нідерланди, Велика Британія) керуються цією логікою. Так, умовний ІТ-фрилансер з України може провести менше 183 днів у Німеччині, але якщо він винаймає квартиру, платить за неї, має контракт із місцевою компанією, то німецька податкова може вважати його резидентом.

Документи та побут

Під час визначення резидентства податкові служби можуть враховувати цілу сукупність факторів:
  • оренду або власність на житло,
  • сім’я, яка живе з вами в країні,
  • робочі контракти,
  • бізнес-діяльність,
  • медичне та соціальне страхування,
  • навчання,
  • надходження доходів на місцеві банківські рахунки.
Детальніше про те, як мінімізувати податкові ризики і не отримати претензії від податкових органів, читайте у статті за посиланням.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас