275
Як цифрові кочівники змінюють глобальну економіку
— Особисті фінанси

Цифрові кочівники стають важливою частиною глобальної економіки. Країни конкурують між собою за право залучити цих фахівців, пропонуючи все більш гнучкі умови. Для держав це не лише додаткові доходи, а й можливість покращити міжнародний імідж і зміцнити позиції у світі. Проте цифрові кочівники стають викликом для туристичних центрів.
Про це повідомляють експерти Knight Frank.
Зростання оренди та зміни міського середовища
Жителі європейських прибережних столиць відзначають, що замість звичного туристичного потоку виникає інший тиск — від мобільних спеціалістів, які працюють з будь-якого куточка світу. Вони орендують квартири й коворкінги, відкривають бізнеси, підвищують ціни на житло та змінюють структуру районів.
Особливо це помітно в Португалії. За даними муніципалітету Лісабона, з 2011 по 2022 рік кількість іноземців у місті зросла більш ніж на 200 тисяч. Населення столиці збільшилося на 8%, але з центру виїхало близько 27,5 тисячі місцевих мешканців. За той самий період оренда зросла на понад 40%, тоді як ціни на купівлю житла знизилися майже на чверть.
Подібні процеси спостерігаються і в Барселоні з Венецією. Місцева влада переглядає правила оренди та податкову політику. Розглядають обмеження на короткострокову оренду й додаткові податки для фінансування житлових програм. Проте експерти визнають, що адміністративні заходи лише частково пом’якшують проблему.
Вплив глобальної мобільності
За даними Harvard International Review, у світі налічується близько 40 млн цифрових кочівників, а їхній річний економічний внесок оцінюють у $787 млрд. Хоча їхня частка у населенні невелика, концентрація високоплачуваних фахівців у історичних центрах підштовхує ціни на житло та збільшує навантаження на інфраструктуру.
Візи для цифрових кочівників
Багато країн не обмежують, а навпаки, прагнуть залучати віддалених спеціалістів. За даними Knight Frank, діють десятки програм для digital nomads:
- у Португалії можна отримати візу на рік за умови доходу від €3040 на місяць;
- в Іспанії діє Start-up Law: дозвіл на роботу до п’яти років із податковими пільгами;
- у Греції є річна віза з можливістю продовження при доході від €3500;
- у Грузії підприємці зі статусом малого бізнесу сплачують лише 1% податку з доходу до 50 тис. ларі на рік і можуть оформити ВНЖ на три роки;
- на Барбадосі віза Welcome Stamp дозволяє жити й працювати на острові при доході від $50 тис. на рік;
- у Коста-Риці Rentista Visa видається на два роки при доході від $2500 на місяць;
- в Індонезії на Балі пропонують Second Home Visa до п’яти років за умови наявності на рахунку близько IDR 2 млрд;
- у Таїланді Long-Term Resident Visa діє до 10 років при доході від $80 тис. на рік;
- у Дубаї Virtual Working Program вимагає мінімального доходу $5000 на місяць;
- Намібія пропонує шестимісячний ВНЖ при доході від $2000.
Економічний ефект
За дослідженням Public First, лише британські цифрові кочівники — близько 165 тис. осіб — щороку заробляють за кордоном £5,2 млрд. Частину внутрішнього попиту країна втрачає, проте приймаючі держави виграють, адже іноземці витрачають більше, ніж традиційні туристи.
Міжнародна організація з міграції (IOM) зазначає, що уряди переходять від обмежувальної політики до залучення віддалених спеціалістів. Нові візові програми не лише стимулюють витрати, а й сприяють розвитку стартапів та локальних інвестицій.
InvestMarket від «Мінфін» — зручний каталог інвестиційних можливостей. Обирайте те, що підходить саме вам.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою