Віддалена робота: права та ризики для працівників та роботодавців

Все більше фахівців обирають працювати з дому або з будь-якої точки світу. Це зручно, гнучко і часто дозволяє краще поєднувати роботу з особистим життям. Для багатьох — це можливість зберегти баланс і підвищити продуктивність.

Проте не варто забувати про юридичні аспекти дистанційної роботи: від оформлення договорів і режиму праці до питань компенсацій, ризиків та відповідальності сторін. Що треба про це знати — розповіли фахівці robota.ua.

Компенсації за використання свого обладнання

Перш за все, варто знати, що віддалений працівник має право на компенсацію витрат, пов’язаних з використанням особистого обладнання, програмного забезпечення, засобів зв’язку та інтернету у службових цілях, але:

компенсація не є автоматичною, вона встановлюється за домовленістю між працівником і роботодавцем;
порядок і розмір компенсації мають бути передбачені в трудовому або колективному договорі;
компенсувати можна витрати на: інтернет; мобільний зв’язок; амортизацію комп’ютера, монітора, принтера тощо; придбання/використання ліцензійного ПЗ.

Маєте несподівані витрати? 😱 Гроші завжди під рукою завдяки зручному каталогу, на якому можна обрати кредит для себе.

Юристи зауважують, що відсутність чіткої домовленості про компенсацію може призвести до конфліктів. Тому краще передбачити відповідні умови в письмовому договорі.

Фіксація режиму роботи та перерви у віддаленого працівника

Потрібно внести ці умови до письмового трудового договору про дистанційну (віддалену) роботу. Це регламентується ст. 60−2 Кодексу законів про працю України, яка вимагає укладання договору з конкретним визначенням режиму роботи.

У договорі повинні бути прописані:

тривалість робочого дня/тижня (наприклад: з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 18:00);
гнучкий режим (якщо працівник має свободу самостійно обирати години роботи);
час для обідньої перерви (наприклад: з 13:00 до 14:00);
час, у який працівник повинен бути на зв’язку (наприклад: з 10:00 до 16:00 — «ядро» робочого часу);
формат обліку робочого часу (з використанням електронної системи, табелю чи звітів).

Перевірка виконання обов’язків віддаленого працівника

Так, роботодавець має право перевіряти, як віддалений працівник виконує свої трудові обов’язки. Адже згідно зі ст. 60−2 КЗпПУ, працівник зобов’язаний виконувати трудові обов’язки особисто, дотримуватись умов трудового договору та трудової дисципліни — незалежно від місця виконання роботи.

Читайте також

Як змінилися попит та зарплата на віддалену роботу

Роботодавець, своєю чергою, має право контролювати:

виконання обов’язків;
дотримання строків;
якість результату;
дотримання встановленого режиму роботи (якщо він закріплений).

Контроль може здійснюватися:

регулярними звітами;
онлайн-зустрічами;
використанням програм моніторингу;
визначенням показників ефективності.

Ризики для компанії та працівника

Оформлення дистанційного працівника як ФОП (фізична особа-підприємець) — популярна практика в Україні. Проте, вона має як переваги, так і юридичні ризики для обох сторін.

Ризики для компанії (роботодавця)

1. Перекваліфікація ФОП у трудові відносини

Податкова, суд або Держпраці можуть кваліфікувати такі відносини неприкритими трудовими, якщо:

особа працює на одного клієнта;
має фіксований графік;
отримує регулярну оплату;
підпорядковується керівництву компанії;
користується технікою/ресурсами компанії;
не несе ризиків підприємницької діяльності.

Як наслідок — компанії можуть донарахувати ЄСВ, ПДФО, військовий збір, оштрафувати до 10 мінімальних зарплат за кожного «нелегального» працівника (ст. 265 КЗпП), а в разі систематичних порушень — притягнути до адміністративної та навіть кримінальної відповідальності.

2. Втрата репутації та перевірки

Фіктивне підприємництво — ознака ухилення від податків.
Може стати підставою для масових перевірок та обмеження доступу до тендерів/грантів.

Читайте також

Набув чинності закон про дистанційну роботу: що зміниться для працівників та роботодавців

Ризики для працівника-ФОП

1. Відсутність трудових гарантій

ФОП не має права на:

оплачувану відпустку;
лікарняні;
декретну відпустку;
компенсацію при звільненні;
захист від незаконного розірвання договору.

2. Повна податкова відповідальність

Самостійна сплата єдиного податку, ЄСВ, подання звітності.
Ризик штрафів у разі помилок або несвоєчасної сплати.

3. Не має права на допомогу по безробіттю

ФОП не вважається найманим працівником, тому не має права на статус безробітного, навіть якщо втрачає єдиного замовника.

Юристи зауважують, що оформлення ФОП як «заміну трудовому договору» — це практика з високими юридичними ризиками. Краще укладати цивільно-правовий договір або чіткий контракт з умовами надання послуг, де відсутні ознаки трудових відносин.