690
Верховна Рада ухвалила закон про реформу вищої освіти: що зміниться для студентів
— Казна та Політика
Верховна Рада 23 квітня ухвалила законопроєкт № 10 177. Згідно з документом, студенти зможуть формувати власну освітню траєкторію, регулювати темп і тривалість навчання.
Про це повідомив віцепрем'єр-міністр України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в Telegram.
«Індивідуальні освітні траєкторії — Рада ухвалила законопроєкт № 10 177. У другому читанні за законопроєкт проголосували 306 депутатів», — написав Федоров.
Що зміниться для студентів
Студенти самі формуватимуть освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.
«Наприклад, студент ще не визначився з конкретною спеціальністю, тому вступає на міждисциплінарну програму „Соціальні науки“. У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент вирішує, що йому ближча політологія, вибирає цю спеціальність і продовжує цілеспрямовано її вивчати. Ті, хто від початку визначилися зі спеціальністю, зможуть і надалі вступати одразу на неї», — пояснив міністр.
Також студенти-контрактники самостійно визначатимуть тривалість навчання в університеті. Студент зможе пройти 4-річну бакалаврську програму за три роки або навпаки — поєднати навчання з роботою і завершити за 6−8 років.
Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий зауважив, що закон посилює автономію університетів. Так, заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених стандартом з нерегульованих спеціальностей.
«Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах — кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість», — зауважив очільник МОН.
Тим часом для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.
У свою чергу народна депутатка Ірина Геращенко в Telegram розповіла про деталі законопроєкту:
- заклади вищої освіти самостійно розробляють освітні програми, враховуючи вимоги законодавства;
- вводиться можливість присвоєння додаткових професійних кваліфікацій;
- визнання результатів неформальної та інформальної освіти;
- запроваджується мінімальна кількість годин навчальних занять в одному кредиті ЄКТС (на бакалавраті мінімум 10 годин (з 30 годин на один кредит ЄКТС), на магістратурі - мінімум 8 годин;
- індивідуальний навчальний план може передбачати річне навчальне навантаження в обсязі не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС;
- строк навчання може бути скорочено не більше ніж на 25 відсотків шляхом збільшення кількості кредитів протягом року навчання. Тобто закінчити бакалаврат можна буде за 3 роки.
«При доопрацюванні законопроєкту до ІІ читання були вилучені контраверсійні норми щодо скасування заочної та вечірньої форм здобуття освіти», — додала вона.
Нагадаємо, 20 березня народні депутати Верховної Ради підтримали у першому читанні законопроєкт № 10 399. Він передбачає зміни у фінансуванні здобуття вищої освіти: документ послуговується принципом «гроші йдуть за студентом» та усуває жорстке розділення на «бюджетників» і «контрактників».
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
