877
Верховна Рада ухвалила закон про реформу вищої освіти: що зміниться для студентів
— Казна та Політика
Верховна Рада 23 квітня ухвалила законопроєкт № 10 177. Згідно з документом, студенти зможуть формувати власну освітню траєкторію, регулювати темп і тривалість навчання.
Про це повідомив віцепрем'єр-міністр України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в Telegram.
«Індивідуальні освітні траєкторії — Рада ухвалила законопроєкт № 10 177. У другому читанні за законопроєкт проголосували 306 депутатів», — написав Федоров.
Що зміниться для студентів
Студенти самі формуватимуть освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.
«Наприклад, студент ще не визначився з конкретною спеціальністю, тому вступає на міждисциплінарну програму „Соціальні науки“. У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент вирішує, що йому ближча політологія, вибирає цю спеціальність і продовжує цілеспрямовано її вивчати. Ті, хто від початку визначилися зі спеціальністю, зможуть і надалі вступати одразу на неї», — пояснив міністр.
Також студенти-контрактники самостійно визначатимуть тривалість навчання в університеті. Студент зможе пройти 4-річну бакалаврську програму за три роки або навпаки — поєднати навчання з роботою і завершити за 6−8 років.
Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий зауважив, що закон посилює автономію університетів. Так, заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених стандартом з нерегульованих спеціальностей.
«Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах — кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість», — зауважив очільник МОН.
Тим часом для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.
У свою чергу народна депутатка Ірина Геращенко в Telegram розповіла про деталі законопроєкту:
- заклади вищої освіти самостійно розробляють освітні програми, враховуючи вимоги законодавства;
- вводиться можливість присвоєння додаткових професійних кваліфікацій;
- визнання результатів неформальної та інформальної освіти;
- запроваджується мінімальна кількість годин навчальних занять в одному кредиті ЄКТС (на бакалавраті мінімум 10 годин (з 30 годин на один кредит ЄКТС), на магістратурі - мінімум 8 годин;
- індивідуальний навчальний план може передбачати річне навчальне навантаження в обсязі не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС;
- строк навчання може бути скорочено не більше ніж на 25 відсотків шляхом збільшення кількості кредитів протягом року навчання. Тобто закінчити бакалаврат можна буде за 3 роки.
«При доопрацюванні законопроєкту до ІІ читання були вилучені контраверсійні норми щодо скасування заочної та вечірньої форм здобуття освіти», — додала вона.
Нагадаємо, 20 березня народні депутати Верховної Ради підтримали у першому читанні законопроєкт № 10 399. Він передбачає зміни у фінансуванні здобуття вищої освіти: документ послуговується принципом «гроші йдуть за студентом» та усуває жорстке розділення на «бюджетників» і «контрактників».
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
МЗС зняло рекомендації щодо обмеження поїздок до Угорщини
З 1 липня в Україні планують запустити програму «єКнига» для новонароджених і субсидії на оренду для книгарень
Україна та Сирія домовилися про співпрацю у сфері АПК та відкриття посольств
Мінсоцполітики відмовилося від ідеї обовʼязкової накопичувальної пенсійної системи
