Україна — серед світових лідерів за використанням криптоактивів
— Криптовалюта
53

Україна є одним із найактивніших крипторинків у світі. За Global Crypto Adoption Index 2025 від компанії Chainalysis, країна посідає 8-ме місце у світі за рівнем поширення криптоактивів, а в рейтингу з поправкою на чисельність населення — перше місце.
Про це голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк заявив під час онлайн-дискусії, організованої Incrypted.
За оцінкою Chainalysis, обсяг криптотранзакцій, пов’язаних з Україною, сягнув близько $206,3 млрд, а за рік ринок зріс приблизно на 52%.
За словами Семенюка, завдання держави сьогодні — не створювати ринок віртуальних активів з нуля, а встановити зрозумілі правила для ринку, яким українці вже активно користуються, та створити умови, за яких ця активність працюватиме в українському правовому полі.
«Коли країна посідає перше місце у світі за рівнем криптоактивності на душу населення, ми вже не можемо говорити про віртуальні активи як про нішеве явище. Ринок існує, українці ним користуються, бізнес створює продукти. Питання в іншому: де юридично знаходиться цей бізнес, де він сплачує податки і наскільки захищений український користувач. Саме на це має відповісти законодавство», — зазначив Семенюк.
За його словами, легалізація має дати українцям можливість користуватися послугами авторизованих постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами, а бізнесу — зрозумілий механізм легальної роботи в Україні. Йдеться, зокрема, про сервіси купівлі, продажу та обміну віртуальних активів, їх зберігання, стейкінг та інші продукти, які після формування правового поля зможуть розвиватися за визначеними державою правилами.
Токенізація
«Для мене стратегічна мета значно ширша, ніж просто легалізація криптовалют. Ми говоримо про можливість поєднати технології віртуальних активів із традиційним фінансовим ринком. Токенізація, RWA, нові інвестиційні продукти — це вже частина глобального розвитку фінансової системи. Україна має не наздоганяти цей процес через п’ять років, а створювати для нього правову інфраструктуру зараз», — зазначив Семенюк.
Йдеться про використання технології розподіленого реєстру для представлення прав на реальні активи або фінансові інструменти у цифровій формі. У перспективі такі технології можуть використовуватися для створення нових моделей залучення капіталу та інвестиційних продуктів.
Взаємодія легального ринку віртуальних активів із банківською системою
За словами голови НКЦПФР, сам закон не може автоматично вирішити всі питання банківської та платіжної інфраструктури. Водночас без визначеного правового статусу ринку така взаємодія фактично неможлива.
«Якщо немає правового поля — немає й повноцінного предмета взаємодії. Закон створює правила руху, але фінансові та платіжні „рейки“ потребують спільної роботи регуляторів, банків та учасників ринку», — пояснив він.
Семенюк наголосив, що при створенні системи регулювання Україна має знайти баланс між захистом користувачів та конкурентоспроможністю української юрисдикції.
«Ми конкуруємо за цей бізнес не у вакуумі. Компанія може обрати юрисдикцію, де правила зрозуміліші й простіші. Тому наше завдання — не зарегулювати ринок, а зробити так, щоб в Україні було вигідно працювати легально. Надмірна м’якість створює ризики для людей. Надмірне регулювання виштовхує бізнес за кордон. Нам потрібен ринок, на якому можна легально працювати, інвестувати, запускати продукти — і водночас бути захищеним», — підсумував голова НКЦПФР.
Нагадаємо, раніше Finance.ua писав, що в Україні продовжується підготовка законодавства для легалізації ринку криптоактивів. Розробники законопроєкту очікують, що всі необхідні правки вдасться узгодити найближчими місяцями, після чого документ винесуть на розгляд Верховної Ради. Якщо парламент підтримає ініціативу, повноцінний запуск ринку криптовалют із визначеними правилами оподаткування може відбутися вже з 1 січня 2027 року.
Після ухвалення законопроєкту в першому читанні восени минулого року було опрацьовано близько 2 тисяч поправок. Наразі триває узгодження окремих норм щодо арешту та вилучення цифрових активів, а також остаточний розподіл повноважень між державними регуляторами.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
