231
У Нацбанку пояснили, чи потребуватиме додаткових витрат заміна назви монет «копійка» на «шаг»
— Казна та Політика
В інтернеті та в окремих медіа поширюється інформація про те, що реалізація ініціативи зі зміни назви розмінної монети «копійка» на «шаг» нібито потребуватиме значних додаткових витрат. Як «доказ» наводиться твердження про закупівлю Національним банком обладнання для знищення копійок, які нібито мають бути вилучені з обігу після зміни назви монет.
У Національному банку заявили, що така інформація не відповідає дійсності.
Чи потребує заміна назви монети додаткових витрат
У Нацбанку наголосили, що зміна назви розмінної монети «копійка» на питомо українську назву «шаг» не потребуватиме жодних додаткових витрат з боку держави.
Також не передбачається окремих виробничих або організаційно-технічних витрат з боку Національного банку. Усі роботи здійснюватимуться в межах уже передбачених операційних витрат на виготовлення банкнот і монет, а також утилізацію непридатної готівки, вилученої з обігу.
Після введення в обіг розмінних монет, номінованих у шагах, одномоментне вилучення копійок не планується. Монети «50 шагів» і «50 копійок» перебуватимуть в обігу паралельно. Відповідно, вилучення та утилізація копійок у зв’язку зі зміною назви розмінної монети наразі не передбачені.
Навіщо НБУ закуповує обладнання для знищення монет
У Національному банку підтвердили, що дійсно закуповують спеціалізоване обладнання для знищення монет. Процес закупівлі розпочався ще у 2024 році.
Водночас у НБУ наголошують, що ця закупівля жодним чином не пов’язана з ініціативою щодо впровадження монет у шагах і є частиною звичайної операційної діяльності регулятора.
Із 2019 року Національний банк вилучає з обігу розмінні монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок, які перестали бути платіжними засобами. За цей період накопичилися значні обсяги непридатних до обігу монет — близько 800 тонн. Монети продовжують надходити, оскільки термін їх вилучення подовжено до завершення воєнного стану та ще на 90 днів після цього.
Крім того, з жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Упродовж 2025 року з обігу було вилучено 3,1 млн таких монет. За оцінками НБУ, з готівкового обігу може повернутися 5−6% монет цього номіналу, що становить близько 420 тонн.
Загальний обсяг монет, які потребуватимуть утилізації, перевищує 1 200 тонн.
За даними НБУ, наразі в готівковому обігу перебуває близько 11,7 млрд монет, які підлягають вилученню. Їх загальна вага становить понад 28,5 тис. тонн.
Вилучені монети утилізуються шляхом знищення зображень і перетворення на металобрухт, який реалізується через спеціальні аукціони. Лише у 2025 році дохід НБУ від продажу такого брухту становив близько 29,3 млн грн.
Наразі знищення монет здійснюється на застарілому обладнанні Банкнотно-монетного двору з продуктивністю від 100 до 185 кг на годину. За таких потужностей термін утилізації накопичених монет перевищує дев’ять років. Крім того, наявне обладнання призначене передусім для знищення технічних відходів виробництва грошових знаків, а не великих обсягів монет. Саме тому у 2024 році НБУ ініціював закупівлю сучасного обладнання з вищим рівнем автоматизації та продуктивності.
Нове обладнання дозволить скоротити термін знищення накопичених монет приблизно до чотирьох років.
Економічний ефект від модернізації
За розрахунками Національного банку, упродовж наступних двох-трьох років дохід від реалізації брухту знищених монет може сягнути до 153 млн грн.
Цей показник суттєво перевищує вартість придбання нового обладнання, яка становить 252 300 євро або близько 12,6 млн грн.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Україна та ЄС узгодили план розвитку логістики на Дунаї
Які військовослужбовці обовʼязково мають подати декларацію
«Дія» стане платною? В Мінцифри пояснили, що зміниться
Мінфін знизив ставки гривневих ОВДП
Мінцифри запровадить новий податковий та правовий простір для IT-сектора
Стратегія оборони на 2026 рік: Україна потребує $120 млрд на озброєння
