ТОП-5 схем шахраїв під час війни: як українців залишають без грошей

Сьогодні 09:50 — Кримінал

599

Шахрайство було завжди однією з найпопулярніших форм «заробітку» у певної категорії громадян. Основне, чим користуються у своїй діяльності шахраї — довірливість жертви, емпатія до чужих страждань та мрія отримати щось «на дурничку». Риси, які так чи інакше притаманні практично всім людям.

З настанням цифрової епохи більшість шахраїв перекочувало в онлайн-сферу, однак принципи їхньої роботи не змінилися. За даними фінансових експертів, понад 83% усіх шахрайських операцій в Україні відбувається онлайн, а середня сума однієї незаконної транзакції постійно зростає.

З початком великої війни шахраї швидко зорієнтувалися і почали активно збирати гроші «на армію», пропонувати людям «виплати та компенсації», створювати «благодійні фонди» тощо.

Найчастіше аферисти використовують одні й ті ж схеми, лише адаптуючи їх до умов війни. Нижче — п’ять найпоширеніших видів обману, з якими стикаються українці.

Збори допомоги «на армію» або «на постраждалих від війни»

У цій схемі експлуатується одне з найкращих людських почуттів — емпатія. Власне, в цьому нічого нового, цей вид шахрайства лише пристосували до нових умов — якщо раніше збирали дітям-інвалідам зі страшними діагнозами та жертвам стихійних лих, то тепер збирають «військовим підрозділам на дрони, автомобілі, амуніцію тощо», «пораненим бійцям», «переселенцям» і, звісно ж, «постраждалим від війни дітям».

Варіанти можуть бути й інші, але у головному схема проста: емоційна історія, красиві фото та волання про негайну потребу, інакше хтось загине або помре.

Читайте також: Схеми шахрайства в Інтернет-банкінгу. Як себе захистити

Цей вид шахрайства успішно працює досі, адже далеко не всі користувачі соцмереж, де такі фейкові збори зустрічаються найчастіше, мають бодай приблизне уявлення про інформаційну гігієну.

Більш «просунуті» шахраї створюють «благодійні фонди», інколи навіть їх можуть зареєструвати в офіційному порядку — це досить проста процедура. У цьому випадку все виглядає солідніше, однак результат може бути тим самим.

Фейкові виплати та компенсації

Цей вид шахрайства побудований вже на тій самій «мрії про халяву». Він тим більш успішний, що значна частина громадян України дійсно отримує виплати та компенсації як від нашої держави, так і від численних благодійних фондів.

Користуючись цим, пройдисвіти масово розсилають СМС-повідомлення, пишуть у месенджерах та обдзвонюють українців, «бомбардуючи» їх повідомленнями про те, що «вам надійшла виплата». Але, щоб її отримати, необхідно терміново зареєструватися «за посиланням». Далі все за класикою: жертва вводить дані банківської картки, причому разом з тими, які ніколи не запитують банки (CVV-код чи SMS-паролі тощо) нібито для зарахування коштів.

Насправді це фішинговий сайт, який просто краде платіжні реквізити. До того ж шахраї часто копіюють дизайн державних сервісів або банківських сайтів, тому фейкові сторінки виглядають дуже переконливо. Результат також прогнозований: замість очікуваної допомоги жертва втрачає все, що в цей час у неї було на картці.

До речі, на Finance.ua існує перелік найкращих кредитних карток від банків України. Тут ви можете порівняти усі умови, та обрати оптимальний для себе варіант.

Фішинг та дзвінки «з банку»

Цей вид ошуканства був і до великої війни одним з наймасовіших, таким він залишається і зараз.

Схема також проста: людині телефонує «співробітник банку», часто навіть не вказує — якого саме. Шахрай повідомляє про «підозрілу операцію» або «блокування рахунку».

Якщо жертва «клює», то далі шахраї пропонують «для захисту коштів» назвати реквізити карти, код із SMS, CVV-код тощо — тут все відбувається залежно від ситуації. Однак дурисвіт просить надати дані, які співробітник справжнього банку або знає сам (наприклад, номер картки), або ніколи не буде запитувати (той же CVV-код).

Отримавши необхідні відомості, шахраї миттєво, поки жертва не встигла нічого зрозуміти, спустошують рахунок і зникають.

Шахрайство з орендою житла

Ця схема застосовувалася й раніше, однак свого піка вона набула саме з початком великої війни, коли величезна маса людей була змушена залишити свої домівки. Внаслідок цього виник підвищений попит на оренду квартир чи будинків, чим миттєво скористалися ошуканці.

Схема працює наступним чином: шахраї розміщають оголошення про оренду житла на популярних сервісах та в соцмережах. Ціни зазвичай трохи нижчі за ринок, фото житла просто крадеться десь на просторах інтернету.

Читайте також: Як діяти, якщо шахраї отримали доступ до вашої картки

На дешеве житло відразу знаходяться охочі, але далі починається наступне: «орендодавець» пояснює, що він наразі або в іншому місті, або за кордоном, або в армії, словом — з якоїсь причини особисто не може показати житло. Але потенційний наймач може «забронювати житло», внісши передоплату, а ключі від квартири через день-два принесе хтось із родичів або й він сам, заодно буде укладено договір оренди.

Як не дивно, передоплату за таке «бронювання» вносить досить багато людей. Але результат тут той самий — як тільки жертва внесла «передоплату», шахрай зникає.

До речі, якщо вам не вистачає грошей на оренду квартири, то отримати кілька тисяч гривень собі на карту цілком реально. Для цього достатньо скористатися сервісом Finance.ua.

Фейковий продаж товарів

Продавати можуть будь-що, однак в умовах постійних відключень світла та відсутності тепла найпопулярнішими є генератори, системи безперебійного живлення, буржуйки тощо. Не гребують такі продавці й товарами для армії — від хімічних грілок чи шкарпеток до автівок і дронів.

Оголошення нічим не відрізняються від звичайних, розміщуються на популярних сайтах оголошень, маркет-плейсах, соцмережах. Ціна зазвичай дуже приваблива.

Далі — все за класикою: після оплати товару або внесення частини платежу гроші разом із «продавцем» зникають у невідомому напрямку.

Інші схеми

Існують й інші схеми — наприклад, дзвінки від «газовиків» або «енергетиків», які терміново вимагають погасити «борг», інакше відключать газ чи електрику; злам месенджерів, після чого весь список контактів власника акаунту отримує прохання «позичити грошей»; класичні дзвінки чи повідомлення про те, що хтось із близьких родичів потрапив у поліцію чи ТЦК і, щоб його виручити, потрібно передати певну суму грошей; схеми з допомогою у виїзді за кордон, отриманням відстрочки чи інвалідності; привабливі пропозиції щодо інвестицій в іноземну нерухомість або купівлі криптовалюти; виграш у якійсь лотереї чи акції тощо.

Усього не перелічити. Однак в основі все те ж: маніпулювання на людській довірі та найкращих почуттях, страху або на тій самій «мрії про халяву». Це — базові принципи, які уміло адаптуються до зовнішніх умов.

Під час війни кількість таких злочинів зростає, бо в умовах постійного стресу люди частіше приймають рішення на емоціях — бажаючи швидко допомогти військовим чи постраждалим, вирішити якусь свою нагальну потребу, отримати допомогу.

До того ж волонтерство та донати армії стали не просто правилом хорошого тону, а однією з потреб українського суспільства, їхня масовість навіть через чотири роки війни вражає масштабами. Зрозуміло, що цими найкращими почуттями українців не соромляться користуватися шахраї.

Ще одна причина — масове вимушене переміщення мільйонів людей, які, крім того, що втратили звичний ритм життя, ще й перебувають у важкому емоційному стані, через що їх легше обдурити.

Надзвичайно важливим фактором стала масова цифровізація — в онлайн «пішли» не лише банківські операції та покупки, у віртуальному світі «живе» все більше людей. Саме там і відбувається більшість шахрайств.

Як не стати жертвою

Ніколи не поспішайте перераховувати гроші чи надавати якісь дані, якою б причиною не було це викликано.

Перевіряйте інформацію — навіть елементарна перевірка в інтернеті у більшості випадків дає можливість зрозуміти, фейковий збір чи ні. Існує така виплата від держави або фонду чи це черговий обман. Надійний продавець товару чи варто бути гранично обережним тощо.

Що стосується «дзвінків з банку», то вкотре повторимо: спочатку хоча б поцікавтесь, з якого саме банку вам телефонують. Часто «банкір» навіть не знає, кому він дзвонить і чи є у «клієнта» банківська карта взагалі і яким банком вона випущена. І, звісно, не повідомляйте цим «співробітникам служби безпеки банку» ніяких кодів — справжні співробітники банку навіть не мають права їх запитувати.

Не робіть передоплати за житло без фізичної присутності власника або особи, що діє його дорученням (воно має бути посвідчене виключно нотаріально) та перевірки документів на право власності.

Не оплачуйте товар або його частину, якщо маркетплейс або служба доставлення не гарантує збереження коштів або ви не готові їх втратити.

Пам’ятайте про найголовніше — базовими правилами мають стати критичність мислення та обережність. Не робіть нічого на емоціях, думайте і не поспішайте. Класичним прикладом такого мислення є фраза: якщо ви «виграли» в лотерею — то подумайте, чи ви взагалі в неї грали.