Що робити, якщо ви проплатили за товар, а його було знищено під час атаки

Чи можна повернути гроші за знищений товар

На запитання, винесене в заголовок, напрошується миттєва відповідь: це — форс-мажор, тобто «дія непереборної сили», тому жодної компенсації покупець не отримає. Та насправді все набагато складніше.

Головне, що треба розуміти, — на компенсацію все ж можна розраховувати, хоча вона й не гарантована.

Як випливає із заголовка, йдеться про товар, куплений онлайн, тобто він має бути доставлений до покупця перевізником, кур’єром або службою доставлення. Щодо останнього, то, наприклад, «Нова пошта» обіцяє своїм клієнтам повернути кошти за знищене відправлення. Щоправда, компенсацію отримає не покупець, а відправник, тобто продавець. Останній може відмовитися від цих грошей на користь покупця, але ця опція суто добровільна. У «Новій пошті» пояснюють такі свої дії умовами договору перевезення.

Однак нас цікавить ситуація щодо самого покупця, який вже заплатив гроші, а товар не отримав — його знищили росіяни або ще на складі у продавця, або дорогою до нового власника. До того ж доставлянням займається не лише НП, про яку згадано вище.

Отже, перше: хто несе ризики за товар після оплати, але до його фактичного отримання?

Основними документами, які регулюють правовідносини між покупцем і продавцем у цьому випадку, будуть Цивільний кодекс України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про поштовий зв’язок», ЗУ «Про транспорт» та ЗУ «Про електронну комерцію». Перелік не виключний, окрім того, є ще низка підзаконних актів та внутрішніх правил перевізників, але всі вони не можуть суперечити законам і виходять з їхніх положень.

Як випливає із положень Глави 54 ЦКУ, момент оплати для покупця не означає автоматичного переходу права власності на куплений товар. Отже, і це прямо визначає стаття 668 ЦКУ, й «ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця від моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом».

Стаття 20 ЗУ «Про захист прав споживачів» нам говорить, що «право власності на товар переходить від суб’єкта господарювання до споживача у момент передавання товару споживачу чи визначеній ним третій особі під час доставлення». Ця ж сама стаття вказує наступне: «витрати, пов’язані з втратою чи пошкодженням товару під час його доставлення, несе суб’єкт господарювання, крім випадку, якщо споживач самостійно організовує доставлення придбаного товару».

Читайте також: Руйнування складів в Україні: як це впливає на ринок праці та ціни

Якщо звести це все до єдиного знаменника, то виходить, що людина, яка купила товар та оплатила його, не стала його власником за фактом оплати. Вона, як правило, стає його власником лише після отримання замовленого товару.

Це означає, що у випадку, коли оплачена посилка була знищена внаслідок обстрілу до її отримання покупцем, претензію насамперед слід висувати продавцю, а як продавець буде розбиратися зі своїм перевізником та страховиком — його справа.

Таким чином виходить, що у покупця залишається право вимоги до продавця на товар, який не був доставлений з будь-яких причин, зокрема, й внаслідок ракетного удару.

Страхування квартири — це надійний спосіб убезпечити себе від фінансових витрат, які можуть виникнути, якщо ваше майно буде пошкоджено, або знищено. Навіть через військові дії. Допоможе вам у цьому Finance.ua. В нас можна замовити страхування орендного чи власного житла за декілька хвилин.

Друге: чи може покупець вимагати повернення коштів, якщо товар був знищений?

Частково відповідь на це запитання ми надали вище. Однак знову — не все так однозначно. Оскільки, зрозуміло, продавець буде посилатися на дію обставин непереборної сили — а ракетний чи дроновий удар важко визначити якось інакше — та відмовлятиметься від повернення коштів покупцю.

Таке право прямо передбачає стаття 617 ЦКУ. Та тут важливо розуміти нюанс: звільнення від відповідальності не тотожне автоматичному припиненню самого зобов’язання і не означає автоматичного переходу вартості знищеного товару на покупця.

Стаття 9 ЗУ «Про захист прав споживачів» прямо вказує, що продавець не несе відповідальності за невиконання зобов’язання (тобто доставку купленого товару) у разі, «якщо доведе, що такі недоліки виникли з вини споживача чи внаслідок випадку або дії непереборної сили».

<i>Чи може покупець вимагати повернення коштів за знищений товар</i> — *Чи може покупець вимагати повернення коштів за знищений товар*

Тобто сам факт ракетного обстрілу не означає автоматичне скасування поставки та неповернення сплачених коштів. Ключове тут — «якщо доведе». Тобто продавець має довести, що невиконання умов договору сталося саме внаслідок цього удару.

Однак і покупець має розуміти — у таких обставинах щось вимагати у продавця досить складна справа, хоча, як уже зазначалося, й не безнадійна. Перед тим, як перейти до розбору алгоритму дій покупця щодо вимоги відшкодування чи поставки товару взамін знищеного, варто зупинитися ще на одному важливому нюансі — перевізнику.

Третє: яка відповідальність перевізника (поштового оператора)?

Доволі струнку конструкцію «продавець-покупець», яку ми бачили вище, нам «ламає» ще один учасник — перевізник або поштовий оператор, який отримує товар від продавця і має доставити його покупцю, відповідає за вантаж від моменту його прийняття до перевезення.

На цьому етапі товар також може потрапити під обстріл і бути знищеним. Хто несе відповідальність цього разу?

Стаття 13 ЗУ «Про транспорт» говорить нам, що перевізники відповідають за вантаж, «якщо вони не доведуть, що втрата, нестача, псування або пошкодження сталися не з їхньої провини». Практично те ж саме повторює щодо перевізника і стаття 924 ЦКУ.

Те ж і з операторами поштового зв’язку — НП, Укрпошта тощо. Стаття 32 ЗУ «Про поштовий зв’язок» звільняє оператора від відповідальності у разі дії «обставин непереборної сили».

Тобто ситуація така сама, як і з продавцем. Аналогічно, як і з продавцем, у ситуації ракетного удару перевізник чи оператор поштового зв’язку не звільняється автоматично від компенсації — потрібно вивчати конкретні обставини: де знаходився вантаж, чи дотримувався перевізник вимог безпеки, чи міг уникнути очевидного ризику тощо.

Читайте також: росія знищила логістичний комплекс із товарами PUMA

Важливо, що цю відповідальність перевізник чи оператор поштового зв’язку несе перед продавцем — право власності у покупця, як ми пам’ятаємо, не настає до моменту вручення товару. Тому, до речі, НП й повертає кошти саме продавцю.

Є й виняток, про нього вже згадувалося вище, — якщо покупець самостійно найняв перевізника або іншим способом організував доставлення, то відповідальність за доставлення покладається на нього: стаття 20 Закону «Про захист прав споживачів» прямо виключає з відповідальності продавця втрату або пошкодження товару під час доставлення, якщо доставлення самостійно організовує споживач.

Четверте: яким має бути алгоритм дій покупця?

Отже, шанси у покупця на отримання компенсації все ж є, бодай і не значні. Покупець, згідно ЗУ «Про захист прав споживачів», має право на постачання аналогічного товару або на повернення коштів та інших витрат за недоставлений товар.

У разі, якщо ви все-таки вирішили добиватися компенсації чи заміни втраченого товару на товар аналогічної якості, вам необхідно звернутися до продавця (або перевізника, хоча останній, швидше за все, відправить вас до продавця). Звертатися маєте з відповідною претензією, виклавши обставини справи та додавши документи, що підтверджують факт покупки, відправлення, пошкодження або втрати товару.

У разі визнання претензії обґрунтованою можливі такі варіанти врегулювання:

повернення сплаченої за товар суми;
заміна товару;
виплата компенсації в межах вартості відправлення або оголошеної цінності відповідно до правил перевезення.

<i>Що повинен робити покупець для отримання компенсації за знищений товар</i> — *Що повинен робити покупець для отримання компенсації за знищений товар*

Для того, щоб претензія була обґрунтованою, необхідно додати документи, що підтверджують факт покупки. Це можуть бути, зокрема:

чеки, квитанції, банківські виписки;
номер і дата замовлення;
рахунок-фактура, накладна;
листування з продавцем;
скріншоти сторінки товару та умов продажу;
підтвердження продавця про прийняття замовлення;
інформація про погоджений строк і спосіб доставки;
повідомлення продавця про знищення товару;

Доказами знищення чи пошкодження товару може бути відеозйомка та фотофіксація, якщо це, звісно, можливо.

За ситуацій, коли це суперечливе питання не вдається врегулювати або ви вважаєте, що ваші права як споживача порушені, звертайтеся до територіального органу Держпродспоживслужби. Також можна звернутися з відповідним позовом до суду.

П’яте: якою є судова практика?

Судової практики поки що небагато, але ті справи, які вдалося знайти, дають підстави потенційним позивачам сподіватися, що вони мають шанси отримати компенсації за оплачений, але не отриманий товар.

Прецедентною можна вважати Постанову колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 2 травня 2024 року у справі № 910/10275/23.

Хоча позовні вимоги власника товару, який був знищений внаслідок ракетного удару, й не були задоволені — справу відправили на новий розгляд — Верховний Суд сформулював важливий принцип: воєнний стан як форс-мажор звільняє від відповідальності лише тоді, коли саме конкретні обставини війни спричинили неможливість виконання конкретного зобов’язання. У справі суди не встановили, що саме ракетний удар знищив відправлення, тому посилання на форс-мажор саме по собі не було достатнім.

Це підтверджує тезу, про яку йшлося вище — продавець, оператор чи перевізник має довести, що товар знищено саме внаслідок ракетного чи дронового удару, обстрілу тощо.

Ще одна історія, яка може бути цікавою в цьому контексті — судова справа № 904/784/23. Тут йдеться про вантаж, який був переданий для перевезення, але перебував на складі тимчасового зберігання в Одесі. 9 травня 2022 року склад був уражений російською ракетою, внаслідок чого вантаж був знищений.

Позивач вимагав відшкодування від учасників транспортно-експедиційного ланцюжка. Відповідачі посилалися на форс-мажор і стверджували, що не могли запобігти втраті вантажу. Суд досліджував, зокрема, де саме перебував вантаж, хто відповідав за його збереження і чи можна було покласти відповідальність на експедитора.

Суд задовольнив позов, виходячи з того, що експедитор не забезпечив належного збереження вантажу та не довів наявності обставин непереборної сили, які звільняли б його від відповідальності. Сам факт ракетного удару по терміналу суд не визнав достатньою підставою для звільнення відповідача від претензій, оскільки не було належно доведено причинний зв’язок між ударом і втратою саме спірного вантажу. Ця справа цікава тому, що ракета дійсно знищила склад.

Читайте також: Експорт аграрної продукції: чи зможемо витримати посилення обстрілів

Ще один вартий уваги суд — справа № 914/1607/22, рішення від 5 квітня 2023 року. Тут оператор стверджував, що цінне відправлення було викрадене після того, як його приміщення було пошкоджене ракетним ударом.

Однак суд з ним не погодився і наголосив на загальному правилі: перевізник має довести свою невинуватість, тобто що вжив усіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов’язання.

Є й інші схожі справи. Головне з них — продавець чи перевізник має довести, що ракетний удар чи обстріл були саме тією обставиною непереборної сили, яка не дала змогу виконати умови договору.

Резюме

Підсумовуючи, можна сказати наступне. Хоча війна і обстріли є безумовно форс-мажорними обставинами, які можуть звільняти сторони від виконання договірних зобов’язань, практика — як судова так і позасудова — свідчить про те, що споживач (покупець) має шанси отримати компенсацію за знищений товар.

Позасудова практика, крім кейсу Нової пошти, має ще приклад Укрпошти, яка після російської атаки на харківський сортувальний центр у ніч на 8 червня 2026 року оголосила, що виплатить компенсації за відправлення, які були пошкоджені або знищені.

Чим керуються у цих випадках поштові оператори — можливою загрозою судових позовів чи моральними або репутаційними чинниками — невідомо, але приклади компенсацій є.

Також віднайдена судова практика свідчить про те, що стягнути компенсацію зі сторони, яка відмовляється її виплатити, теж можливо.

Щоправда, судовий спір коштує досить дорого, особливо у випадках, які ми розбираємо. Тому навряд чи рядовий споживач, який купив, припустимо, телевізор чи кросівки, буде його затівати — витрати перевищать всі розумні рівні компенсації.

Однак наразі поштові оператори, принаймні частково, намагаються компенсувати своїм клієнтам збитки тим чи іншим способом. Як буде далі — покаже практика, але видається на те, що надалі ці компенсації будуть або суттєво знижувати, або зовсім припинять — без допомоги держави жоден суб’єкт господарювання просто не зможе нести такі витрати.