899
Що мотивує жінок залишатись в Україні (результати опитування)
Більшість жінок, які зараз живуть в Україні, прагнуть залишатися як у країні, так і у своєму місті чи селі. Для 79% українок важливо залишатися в Україні, а для 72% - у своєму населеному пункті.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Центром економічної стратегії та Інститутом поведінкових досліджень при American University Kyiv.
Лише 6% жінок сказали, що бути в Україні для них не важливо.
Чому не виїжджають
Наміри залишатися в Україні чітко пов’язані з фінансовим станом: що він вищий, то більше жінок хочуть залишатися.
Серед тих, кому не вистачає навіть на їжу, 66% вважають важливим залишатися в Україні. У найбагатшій категорії — 85%.
Схожий зв’язок простежується і щодо бажання залишатися у своєму місті чи селі.
Головна причина, чому жінки залишаються в Україні — бажання бути зі своєю сім’єю. Цю мотивацію обрали 91% опитаних.
На другому місці — патріотичний мотив: 88% сказали, що залишаються, бо це їхня країна.
Серед матеріальних чинників найбільш значущим є наявність житла (72%). Менше жінок залишаються через хорошу роботу (46%) або кращий рівень життя в Україні, ніж за кордоном (47%).
20% жінок хотіли б виїхати, але не мають такої можливості.
Також дослідження показало, що більшість жінок, які зараз живуть в Україні, не планують виїжджати за кордон надовго. 72% не розглядають такої можливості, причому 55% категорично проти. Лише 15% серйозно або частково замислюються про виїзд, а 13% ще не визначилися.
- Вік суттєво впливає на наміри мігрувати. Молоді жінки (18−29 років) у 1,5 раза частіше розглядають можливість виїзду — 26% проти лише 6% серед жінок віком 50−60 років.
- Сімейний стан також має значення. Серед незаміжніх жінок міграцію розглядають 22−24%, що вдвічі більше, ніж серед заміжніх або овдовілих (11%). Розлучені жінки також частіше думають про виїзд — 16%.
Цікаво, що ні наявність, ні кількість дітей, а також кількість дорослих у домогосподарстві не мають суттєвого впливу на міграційні наміри.
Досвід переміщення впливає на міграційні наміри.
Жінки, які вже виїжджали за кордон і повернулися, на 14 відсоткових пунктів частіше розглядають можливість поїхати знову — порівняно з тими, хто не залишав свій дім після лютого 2022 року.
Якщо жінка переміщувалась і за кордон, і всередині України, її інтерес до виїзду зростає ще більше: — на 20 в.п., якщо вона вже повернулася додому- на 4 в.п., якщо вона наразі є ВПО.
Водночас саме внутрішнє переміщення не впливає на бажання виїхати за кордон.
Також немає суттєвих відмінностей у міграційних намірах серед жінок із прифронтових чи окупованих територій, а також серед тих, чиї будинки зруйновані.
Головна причина еміграції — прагнення до фінансової стабільності і безпеки
У складних умовах війни жінки найчастіше замислюються про еміграцію через потребу в безпеці (73%) та бажання кращого рівня життя (75%).
Понад 65% вважають, що за кордоном знайдуть кращу роботу, а 62% — що матимуть доступ до соціального захисту й житлової підтримки.
Фінансова стабільність — ключовий мотив виїзду. Безпека — головний тригер до дії. Побутові труднощі, як-от відключення електроенергії, теж важливі (53%), але меншою мірою.
63% жінок вірять, що діти за кордоном матимуть кращі умови для розвитку. Освіта — ще один частий стимул до переїзду.
Проблеми з житлом (38%) та бажання возз’єднатися з родиною (24%) менш впливають на рішення. Для більшості це — особистий, а не родинний вибір.
Частина жінок навіть не розглядає еміграцію через певні обмеження
Основні бар’єри для виїзду за кордон можна умовно поділити на три типи: психологічні, матеріальні та соціальні.
Психологічні перепони — це страх змін і невпевненість у майбутньому. Матеріальні — очікувані труднощі з пошуком житла та роботи. Обидва типи мають суттєвий вплив на міграційні настрої.
Соціальні чинники, такі як почуття провини або страх осуду, відіграють найменшу роль у рішенні про виїзд.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
