43
Ризики закриття пенсійних фондів: новий законопроєкт (думка експерта)
— Особисті фінанси
Раніше Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що подав до парламенту законопроєкт «Про добровільні пенсійні фонди».
Про те, як закон може змінити пенсійну систему в Україні, «Мінфіну» розповів керуючий активами групи ICU Григорій Овчаренко.
Ваші гроші мають працювати на вас. Обирайте депозит, який буде ідеальним під вас.
Потреба приведення сектору пенсійного забезпечення у відповідність до вимог євродиректив підштовхнула регулятора і до перегляду умов діяльності недержавних пенсійних фондів.
Це вже не перша спроба змінити правила на ринку недержавного пенсійного забезпечення, з огляду на необхідність запровадження накопичувального рівня.
Недоліки НПФ
Недоліки діяльності НПФ неодноразово ставали об’єктом критики та стримували розвиток ринку. Серед основних проблем називали слабке корпоративне управління, недостатню відповідальність засновників і низьку ефективність окремих фондів.
«Запропонований законопроєкт був критично сприйнятий учасниками ринку. На думку представників ринку, нова модель не враховує позитивний досвід та історію існуючих фондів і потребує значних інвестицій, неможливих для переважної більшості компаній за поточних економічних умов. Реорганізуватися відповідно до запропонованих вимог зможуть лише декілька учасників, що створює ризик припинення діяльності інших фондів і надмірної концентрації ринку», — каже експерт.
Що передбачає новий законопроєкт
Перше і найголовніше — засновником пенсійного фонду може бути виключно «Пенсійна компанія» — ліцензована компанія з управління активами (КУА) з капіталом не менше ніж 500 тисяч євро. Спільне створення пенсійного фонду двома або більше пенсійними компаніями забороняється. Це принципово відрізняється від чинної моделі, де засновниками можуть бути звичайні юридичні особи, роботодавці та професійні об’єднання. Це, на думку розробників, надасть значно більше контролю над засновниками пенсійних фондів.
Роботодавець перестає бути засновником фонду. Він набуває статусу роботодавця-спонсора, визначає корпоративну пенсійну схему, фінансує її та укладає з пенсійною компанією договір, за яким доручає їй створити пенсійний фонд.
«Роботодавець може розірвати договір та передати схему іншій пенсійній компанії, тоді змінюється і засновник компанії. Чи будуть позитивно сприйняті зміни засновниками фондів, серед яких Національний банк, Укрексімбанк та інші великі підприємства-роботодавці, — під питанням», — каже Овчаренко.
Таким чином, новий законопроєкт передає всі повноваження пенсійній компанії, в якій концентруються ключові функції, а учасники та роботодавці втрачають можливість безпосереднього контролю за діяльністю фонду.
Незважаючи на позитивні моменти нового законопроєкту, залишається питання, чи буде нова система роботи пенсійних компаній та добровільних пенсійних фондів надійнішою за чинну?
«На це питання може дати відповідь лише час, а не залишаючи можливості для порівняння, ми наражаємося на ризик втрати всіх досягнень системи недержавного пенсійного забезпечення та зруйнування довіри, яка відбудувалася протягом кількох десятиліть», — запитує експерт.
Висновки
Реформа недержавного пенсійного забезпечення в Україні безумовно потрібна. Необхідно підвищити вимоги до корпоративного управління, відповідальності засновників і професійних учасників, запровадити ефективний захист накопичень та наблизити регулювання до стандартів ЄС.
Але питання полягає не лише в тому, що потрібно створити, а й у тому, що важливо зберегти. У системі довгострокових пенсійних накопичень довіра є цінним активом.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
