1
Регулювання крипторинку: НБУ вказав на три проблеми законопроєкту
— Криптовалюта
Національний банк України підтримує врегулювання ринку віртуальних активів в Україні на основі європейського підходу MiCA, міжнародних стандартів і рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Водночас регулятор застерігає від ризиків для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності й економічної безпеки країни.
Про це повідомляється на сайті Національного банку.
«Наша принципова позиція: розвиток цього ринку не повинен створювати загроз для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності й економічної безпеки України», — сказано в повідомленні.
За оцінкою НБУ, процес опрацювання документа не був достатньо прозорим. Фінальна редакція законопроєкту, рекомендована профільним Комітетом Верховної Ради до другого читання, не враховує низки принципових домовленостей, досягнутих під час роботи.
Стежте за курсом Bitcoin, Ethereum, Litecoin та інших криптовалют на Finance.ua
Заступник голови НБУ Олексій Шабан озвучив зауваження на засіданні Комітету, однак формат обговорення не дав змоги провести повноцінну фахову дискусію. Тому Національний банк публічно наголошує на трьох принципових ризиках.
Неконтрольований допуск іноземних токенів
Законопроєкт допускає вихід на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах емісії.
Це створює загрози для монетарного суверенітету, трансмісії монетарної політики, платіжної інфраструктури та фінансової стабільності.
Позиція НБУ
Національний банк повинен мати повноваження оцінювати ризики таких іноземних токенів та, за необхідності, обмежувати їх обіг в Україні — аналогічно до повноважень щодо токенів, емітованих в Україні.
Регуляторні прогалини та нерівні вимоги
Спрощений допуск іноземних віртуальних активів не повинен дозволяти обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів. Інакше виникають ризики неконтрольованого поширення окремих віртуальних активів і формування сегментів ринку, що фактично залишатимуться поза належним державним наглядом.
Позиція НБУ
Правила допуску іноземних активів мають унеможливлювати обхід регуляторних вимог та регуляторний арбітраж і забезпечувати захист монетарного суверенітету та фінансової стабільності.
Ризики монополізації та корупції під час авторизації
Окремі положення законопроєкту створюють ризики монополізації ринку та можливих корупційних зловживань під час авторизації його учасників НКЦПФР.
Початкова позиція НБУ передбачала відсутність кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови відповідності встановленим вимогам.
Заради компромісу НБУ погодився з пропозицією НКЦПФР обмежити на першому етапі кількість таких операторів трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсного відбору.
Однак фінальна редакція законопроєкту не встановлює чіткої кількості операторів, які зможуть працювати протягом перших п’яти років. Це рішення повністю залишається на розсуд НКЦПФР без належних антиконкурентних запобіжників.
Позиція НБУ
Необхідно усунути ризики монополізації та можливих корупційних зловживань, забезпечивши чіткі й прозорі правила авторизації.
НБУ не підтримує законопроєкт у поточній редакції
Розвиток ринку віртуальних активів і захист монетарної та фінансової стабільності не суперечать один одному. Проте сталий розвиток можливий лише за наявності чітких правил, належного регулювання та ефективного контролю за ризиками.
Національний банк доклав значних зусиль для пошуку компромісів і формування збалансованої моделі регулювання. Однак неврахування принципових зауважень НБУ унеможливлює підтримку законопроєкту № 10225-д у поточній редакції.
«Закликаємо парламентарів доопрацювати документ із залученням усіх учасників законодавчого процесу та врахувати зазначені зауваження», — наголосив регулятор.
Нагадаємо, раніше Finance.ua розповідав, що профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт № 10225-д, який визначає правила роботи криптовалютного ринку, оподаткування операцій та вимоги до його учасників. Очікується, що нові норми запрацюють із 1 липня 2027 року.
Документ визначає правила оподаткування операцій із віртуальними активами. Зокрема, передбачено такі умови:
- операції з криптовалютами не оподатковуватимуться ПДВ;
- податок сплачуватиметься з різниці між ціною купівлі та продажу активу за аналогією з оподаткуванням операцій із цінними паперами;
- обмін одного віртуального активу на інший не оподатковуватиметься;
- прибуток у розмірі до однієї мінімальної заробітної плати не оподатковуватиметься;
- для віртуальних активів, наявних на момент запровадження закону, передбачено перехідний період до кінця 2028 року. Протягом цього часу до таких активів застосовуватиметься знижена ставка ПДФО 5%.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
