65
Портфельна кар’єра: що це таке і кому підходить
— Особисті фінанси
Одна робота дає стабільність, інша — цікавість, третя — додатковий дохід. Поєднання кількох занять може перетворитися на окрему модель професійного життя — портфельну кар’єру. Водночас портфельна кар’єра — це не синонім сумісництва чи фрилансу. Портфельна кар’єра передбачає саме поєднання різних ролей і видів діяльності. Наприклад, в одному проєкті людина може бути CEO, а в іншому — відповідати за операційне виконання.
Про це розповідає Work.ua.
Сумісництво ж передбачає кілька робіт за наймом, часто в одній сфері. На фрилансі людина також може вести кілька проєктів, але зазвичай виконує в них подібну функцію.
Не ризикуйте своїми заощадженнями, обирайте лише надійні депозити. В цьому вам завжди допоможе каталог від Finance.ua.
Фактично портфельна кар’єра допомагає не складати всі професійні ресурси в один кошик: вона дає більше свободи, диверсифікує ризики й відкриває додаткові можливості для розвитку.
Кому підходить портфельна кар’єра
Портфельна кар’єра — не універсальний рецепт і не показник амбіційності. Найчастіше до неї приходять люди, яким стало затісно в одній ролі: те, чим вони займаються, що їм подобається, і відмовлятися від цього вони не хочуть, але водночас відчувають потребу в чомусь більшому чи іншому. Саме тоді має сенс обережно, поступово пробувати нові напрями.
Якщо є основний роботодавець, важливо заздалегідь обговорити з ним правила: можливі конфлікти інтересів, часові межі, публічні виступи, викладання чи запуск власного бізнесу. Додаткова діяльність не повинна ставати несподіванкою. Водночас портфельна кар’єра не є незмінною конструкцією: ролі можна додавати, скорочувати або завершувати.
Зазвичай одна діяльність залишається основною, і нею не варто нехтувати, а іншими напрямами треба керувати відповідно до своїх ресурсів.
Які навички потрібні для портфельної кар’єри
Головний ресурс людини з кількома ролями — час, а головна навичка — вміння організувати себе, ставши проєктним менеджером власної кар’єри. Друга обов’язкова навичка — структурність. Для кожного напряму мають існувати чіткі правила, межі й процеси, інакше легко перевантажитися й вигоріти.
Водночас важливо не лише планувати, а й бачити виконане: викреслювати завершені завдання, оцінювати власний прогрес. Бо є спокуса вмістити в день забагато, а отримати в результаті тільки втому. Тож варто вміти визнавати, що зроблено достатньо, і цінувати сам процес, а не тільки кількість результатів.
З чого почати шлях до портфельної кар’єри
Перший крок — тверезо оцінити власні час і енергію: скільки годин звичайного дня вже займають робота, сон, побут, родина, відпочинок — і зрозуміти, де серед цього знайдеться місце для нового напряму й від чого доведеться відмовитися.
Другий крок — не вимагати від себе одразу надрезультатів. Суспільство постійно підштовхує до показового успіху, але стабільний невеликий поступ зазвичай корисніший за ривок, після якого настає виснаження.
Третій крок — дозволити собі передумати. Якщо новий напрям не підходить, його можна завершити. Повернутися до найманої роботи, закрити або знову відкрити бізнес, почати чи припинити консультування. Кар’єрні рішення варто приймати, орієнтуючись на власний вибір і задоволення, а не на те, який вигляд вони мають ззовні.
Кожна роль у портфелі повинна мати чіткі функції, окремий час, зрозумілу економіку — доходи й витрати — і усвідомлену відповідь на запитання, навіщо вона взагалі потрібна. Інакше це вже не портфель, а випадковий набір підробітків (чи навіть взагалі діяльності без оплати), узятих тому, що «так модно» або «в когось спрацювало».
Також важливо пам’ятати, що така модель не підходить усім і завжди. Такий формат зайнятості не обіцяє легшого життя. Навпаки, часто вимагає більше самоорганізації, ніж робота на одного роботодавця. Проте натомість вона дає те, чого дедалі більше людей шукають свідомо: відчуття, що професійну долю тримаєш у власних руках.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
