Польща та ОАЕ серед лідерів: де Україна найчастіше шукає сліди коштів у справах про відмивання

Польща, Болгарія, Туреччина, ОАЕ та США входять до п’ятірки країн, до яких Україна найчастіше зверталася для отримання інформації у справах, пов’язаних із можливим відмиванням коштів.

Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

За її словами, така географія пов’язана з тим, що фінансові розслідування часто виходять за межі української юрисдикції. Кошти можуть проходити через рахунки, компанії, платіжні інструменти та активи в кількох країнах, тому міжнародний обмін інформацією є важливим для встановлення повного маршруту руху грошей.

Місце для вашої реклами

Які ризики найчастіше фіксував Держфінмоніторинг

Аналіз вихідних матеріалів Держфінмоніторингу за 2022−2024 роки показує, що найбільше матеріалів стосувалися підозр у відмиванні коштів — 1378.

Ще 810 матеріалів були пов’язані з фінансуванням дій проти безпеки держави, тероризмом та санкційними питаннями. Щодо корупції у публічному секторі було підготовлено 781 матеріал.

Окремі категорії становили:

операції за участю політично значущих осіб — 537 матеріалів;
ухилення від оподаткування — 361;
оборонний комплекс та ВПК — 245;
фінансові технології та віртуальні активи — 166.

«Ці цифри фактично показують структуру ризиків, з якими сьогодні працює українська фінансова розвідка. Йдеться не лише про класичне відмивання коштів, а й про корупційні доходи, податкові злочини, фінансування діяльності проти держави, санкційні обмеження, оборонні закупівлі, криптоактиви та операції PEP», — зазначила депутатка.

Міжнародний обмін інформацією

Водночас у вихідних матеріалах Держфінмоніторингу значно менше представлені такі категорії, як донорська допомога, торгівля людьми та кіберзлочини.

«Це не обов’язково означає низький рівень ризику в цих сферах. Швидше, це питання того, наскільки ефективно система сьогодні виявляє відповідні фінансові потоки, отримує первинну інформацію та перетворює її на матеріали для правоохоронних органів», — додала Василевська-Смаглюк.

Особливо важливо дивитися на міжнародну складову. «Якщо гроші залишили Україну і далі пройшли через Польщу, Болгарію, Туреччину, ОАЕ чи США, без швидкого обміну фінансовою інформацією розслідування фактично зупиняється на кордоні. Тому спроможність Держфінмоніторингу працювати з іноземними підрозділами фінансової розвідки має прямий вплив на те, чи зможемо ми не просто побачити підозрілу операцію в Україні, а простежити весь подальший рух коштів і, за наявності підстав, повернути активи», — зазначила вона.

Нагадаємо, раніше Finance.ua писав, що Україна розширює участь у міжнародному обміні податковою інформацією. Країна приєдналася до Доповнення до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Доповнення до CRS MCAA).

Для України це означає можливість надалі отримувати від іноземних податкових органів більш повну та структуровану інформацію про фінансові рахунки українських податкових резидентів за кордоном. Такі відомості допомагатимуть органам ДПС:

виявляти незадекларовані іноземні доходи;
точніше визначати власників рахунків і контролюючих осіб;
підвищувати якість податкового ризик-аналізу;
ефективніше протидіяти ухиленню від оподаткування та виведенню доходів за кордон;
забезпечувати рівні умови оподаткування для платників, які добровільно виконують податкові обов’язки.