301
Перспективи реструктуризації зовнішнього боргу України — думки експертів
— Казна та Політика
Про перспективи
реструктуризації зовнішнього боргу України та вплив
реструктуризації зовнішнього боргу на ринки йшлося
під час дискусії на конференції Invest Talk Summit-2024, що пройшла у Києві 18 травня.
Тарас Котович,
старший фінансовий аналітик групи ICU:
«Згадаємо, які були
очікування в березні 2022 року і які були очікування влітку 2022 року. Я думаю
що в березні 2022 року всі інвестори думали, що «пацієнт мертвий», й Україна
платила навіть відсотки за єврооблігаціями. Коли влітку вже стало відомо, що
грошей немає і допомогу міжнародну віддавати не потрібно — інвестори та Мінфін
думали, що за два роки все вирішиться. Тому влітку 2022 року домовились, що
Україна два роки нічого не платить й через два роки заплатимо за ці всі роки.
Прийшов 2024 рік. Ніхто не розуміє, на що очікувати: коли буде закінчення
активної фази війни, які безпекові ризики у найближчий рік…Тому зараз стоїть
питання цей борг реструктурувати. Це вже буде третя реструктуризація
зовнішнього боргу в Україні. Перша була у 2000, потім у 2015 році. Тоді часу не
те, щоб домовлятися, було багато, цього року часу немає.
Ми маємо фактично 2 місяці на те, щоб вести переговори. Нагадаю, 2015 року вони
тривали більше пів року. Але нині ми маємо іншу геополітику.
МВФ порахував, який сценарій боргової стійкості для України: який борг і які
витрати на його обслуговування Україна може витримати. Зараз борг понад 150
млрд доларів. Щодо реструктуризації, йдеться десь про 1\6 частини. Платити
треба найближчим часом, якщо не домовляться.
Україна розробляє свої пропозиції. Для України позитивний сценарій — це коли
спишуть понад 50%. Оптимальний сценарій — це десь 40% нам пробачають, і Україна
починає платити невеликі відсотки десь з 2028 року. Для України буде важливим
домовитись про такий відсоток списання, який не відверне зовсім
інвесторів".
Роман Черепаха,
інвестиційний директор Horizon Capital:
«Західним інвесторам буде
неважливо, чи буде це реструктуризація, при якій спишуть 45% чи 50%. Це якщо ми
говоримо про інвесторів загалом. Тут важливо, чи буде ця реструктуризація в
принципі.
Чому це важливо, бо це такий «реаліті чек». Для них це про те, чи розуміє
Україна — як економіка і як держава, — що з нею відбувається і на скільки вона
себе оцінює.
На цьому базується питання довіри. А довіра — це найважливіше, що може бути в
інвестиціях. Бо якщо ми згадаємо велику попередню кризу (наприклад, 2008 року), то вона відбувалася не тому, що у світі закінчились гроші, а тому, що
бізнес-моделі, які працювали до того, були побудовані не зовсім чесно. І це
була, по суті, криза довіри.
Відповідно, зараз Україні важливо посилати сигнали світу про те, що нам тяжко,
але (для західних ринків такого не було півстоліття. — Ред.) ми адекватно себе
оцінюємо і відповідно до цього ми вибудовуємо свою довгострокову стратегію. Як
країна, як сукупність бізнесів, які працюють в Україні, в тому числі на
міжнародний ринок".
Сергій Фурса, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital:
«Щодо виплати боргу, ось що відбувається насправді. Мінфін надіслав комітету
кредиторів перший свій «офер». Що там — ніхто не знає, тому що комітет
кредиторів підписав нерозголошення. Але пропозиція уже пройшла. І вона з серії «пропозиція, яку прийняти неможливо».
Продиктована вона, в першу чергу, позицією МВФ. Якби був тільки Мінфін і
кредитори, всі б давно вже домовились. Але є Міжнародний валютний фонд.
На мою думку, є декілька варіантів щодо
зовнішнього боргу України. Один варіант «брутальний дефолт» —
цього точно не буде. Перелічені компанії чутливі до політичних моментів і вони
ніколи не загонять Україну в брудний дефолт.
Ще один — домовитись
продовжити те, що уклали у 2022 році. Ідея була в 2022 році така: ми
заморожуємо і чекаємо до 2024 року, коли все буде ясно. Дочекались 2024 року,
але все ще неясно. Заморожуємо знову. Ця опція важлива, але тут є одна
проблема. Це має розбіжність з програмою МВФ. І тут хто піде на зустріч
невідомо. Це версія «стенд стіл» — через рік домовимось, а поки
заморожування триває.
Наступний варіант — домовимось, але на певних умовах. Швидше за все, списання
буде 50+. Знову ж таки, це продиктовано позицією МВФ. Але так чи інакше в
найближчі роки ніхто платити не буде. Й ці останні два варіанти не несуть
загрози українській економіці.
Довідка Finance.ua:
- якщо перерахувати обсяг боргу станом на кінець минулого року на кожного українця, сума боргу сягне 162,3 тис. грн;
- гарантований державою борг станом на перше квітня 2024-го становить 5,9 трлн грн. Про це йдеться у даних Мінфіну.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
