Високі процентні ставки й сувора монетарна політика: Данилишин назвав проблеми НБУ

• завершення реформи банківської системи, імплементовано міжнародні стандарти банківського регулювання;

• запровадження режиму інфляційного таргетування та гнучкого обмінного курсу, що потенційно знижує валютні ризики для країни;

• досягення помітного прогресу в зниженні рівня інфляції в Україні.

• монетарна політика проводилася із недостатньою увагою (фактично з ігноруванням) до цілі підтримки стійких темпів економічного зростання. Майже 2 роки Україна залишається лідером серед країн Східної Європи за рівнем жорсткості монетарної політики;

• політика НБУ на валютному ринку була помилковою. Фундаментальних чинників для відчутного зміцнення гривні (в 2019 р. реально на 20%) не існувало. Ревальвація гривні призвела до збитків підприємств, падіння доходів державного бюджету. Національний банк не скористався можливістю викупу валюти для поповнення валютних резервів і в кризу 2020 р. Україна ввійшла з резервами, що на 20% відстають від нормативу за композитним критерієм МВФ;

• політика високих процентних ставок згубно позначилась на фінансовій стійкості суб’єктів господарювання та державних фінансів. На жаль, НБУ не приділяв уваги зростанню макрофінансових ризиків у цих секторах економіки. Критично знизився рівень кредитування реального сектору. У секторі державних фінансів суттєво зросла вартість державних запозичень.

Довідка Finance.ua:

• 1 липня голова правління Національного банку України Яків Смолій написав заяву про звільнення через “систематичний політичний тиск”.

• Радник президента України Олег Устенко заявив, що головною проблемою НБУ, яка могла викликати бажання у Якова Смолія звільнитися з посади глави відомства, став не політичний тиск, а побудова комунікацій.

• У МВФ основною вимогою для наступника голови правління НБУ назвали незалежність Національного банку України, яка перебуває в центрі програми, що підтримується фондом.