Андрій Попов: обов’язковий аудит 2019/2020. Про роки та категорії великих або середніх підприємств


Андрій Попов: обов’язковий аудит 2019/2020. Про роки та категорії великих або середніх підприємств

У 2018 році до законодавства про бухгалтерський облік і аудит в Україні були внесені деякі істотні зміни. Нововведення торкнулися великої кількості компаній, що належать до категорії середніх і великих.

Таким організаціям необхідно провести обов’язковий аудит фінансової звітності за 2019 рік, а компаніям, що належать до категорії великих, також необхідно перейти на складання звітності за МСФЗ.

Про ризики, які загрожують підприємствам за непроведення обов’язкового аудиту, ми писали у статті щодо Обов’язкового аудиту за 2019 рік: як уникнути санкцій і штрафів. Нижче більш детально про це.

Істотні зміни, прийняті в законодавстві про бухгалтерський облік і аудит в Україні, торкнулися великої кількості компаній, що належать до категорії середніх і великих.

У цьому матеріалі хотів би окреслити санкції, які можуть загрожувати компаніям за порушення, пов’язані з непублікацією фінансової звітності та аудиторського висновку за вимогами нового законодавства.

Відразу зазначу, що штрафи самі по собі не є настільки суттєвими. Вагоміший ризик для великих підприємств – неприйняття податкової декларації за 2019 рік і наступних, якщо вони були складені на основі фінансового результату по НП(С)БО, а не по МСФЗ, і не підтверджені зовнішнім аудитором. Для середніх підприємств, особливо з іноземним капіталом, може бути важливий сам факт порушення місцевого комплаенса. Отже:

1. Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 996-XIV в редакції від 16.11.2018 ніяких санкцій для підприємств не містить.
2. Питання санкцій/штрафів за порушення регулюється Законом «Про аудит фінансової звітності і аудиторську діяльність» №2258-VIII від 21.12.2017.
3. Цей Закон доповнює КУАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення) статтею 163-16. Ця норма вступила в силу з 01.01.2019.

“Стаття 163-16. Порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності. Порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян* (тобто від 17 000 до 34 000 грн).

Повторне порушення, передбачене частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню в поточному році, тягне за собою штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 34 000 до 51 000 грн)”.

  • Неоподатковуваний мінімум доходів громадян = 17 грн.

4. Важливий момент. Якщо компанія не усуває своє порушення (тобто не готує звітність по МСФО і не проводить аудит) протягом терміну, зазначеного в приписі наглядового органу, його можуть оштрафувати повторно.

5. Наглядовий орган, який буде регулювати ці порушення, зазначений в Законі про аудит.

“Стаття 244-22. Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю.
Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом (стаття 163-16, крім вчинення порушень банками, небанківськими фінансовими установами та емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або за цінними паперами яких здійснено публічну пропозицію професійними учасниками фондового ринку), надання аудитором, у випадках визначених законом, інформації в Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю (стаття 166-26)”.

Тобто Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) штрафуватиме за порушення всі компанії, які підпадають під обов’язковий аудит (неважливо, великі вони або середні), крім:

  • банків (за ними, як і раніше, наглядає НБУ);
  • фінансових установ, як, наприклад, страхові та лізингові компаній (наглядач – Нацкомфінпослуг);
  • публічних акціонерних товариств, КУА (за ними, як і раніше, наглядає НКЦПФР).

Нагадаю, що до категорії середніх відносять підприємства, що відповідають 2-м критеріям із 3-х: виручка 8-40 млн євро, активи 4-20 млн євро, кількість персоналу 50-250 осіб.

До категорії великих належать ті, що мають виручку більше 40 млн євро, активи понад 20 млн євро, персонал більше 250 осіб. Показники виручки і активів беруться на дату складання звітності за рік, що передує звітному (рядок 2000 звіту про прибутки і збитки, рядок 1300 балансу відповідно) за середньорічним курсом євро, кількість персоналу розраховується, виходячи з середньорічного показника за рік, що передує звітному, за формою 1.

Досить поширеною є думка, що для потрапляння в ту чи іншу категорію, підприємству необхідно відповідати критеріям два роки, а не один.

Особливо критичним це питання є для великих підприємств з огляду на необхідність переходу на МСФЗ та більш високі вимоги до аудиту компаній, що становить суспільний інтерес.

І дійсно, Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV в редакції від 16.11.2018, після перерахування відповідних категорій компаній (ст. 2 п. 2), вказує на наступне:
Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.

Однак, в Законі № 996-XIV досить чітко вказано, що цей абзац, умовно кажучи – на “вихід” з категорії, а не на “вхід” в неї.

Критерії щодо потрапляння (“входу”) у відповідну категорію підприємства (мікро-, мале, середнє, велике) кілька разів вказані в самому переліку категорій.

У Законі чітко зазначено, що для аналізу критеріїв беруться показники “на дату складання річної Фінансової звітності за рік, що передує звітному…”

Зверніть увагу – не за два попередніх роки, а за рік, що передує звітному!

Таким чином, якщо Ваше підприємство за показниками на 31.12.2018 відноситься до категорії великих, а, наприклад, на 31.12.2019 і 31.12.2020 – вже середніх, то Ви звітуєте і за 2019, і за 2020 як велике підприємство, і тільки 2021 вже можна звітувати як середнє.

Якщо ж, наприклад, на 31.12.2019 підприємство стало середнім, а на 31.12.2020 – знову великим, то, відповідно, це “одноразове” випадання з категорії не береться до уваги, і підприємство весь час продовжує звітувати як велике. Це, принаймні, якщо виконувати норми Закону.

До компаній, які одноразово вийшли у вищу категорію, але не перейшли на відповідну звітність з проведенням обов’язкового аудиту, можливо лояльне ставлення з боку регуляторів. Зокрема, для великих компаній може бути аргументом той факт, що для складання звітності за МСФЗ необхідно витратити чималі ресурси, крім того, перша звітність по МСФО згідно IFRS 1 повинна містити два повних року (звітний період і порівняльний).

Чи підпадає компанія під виключення з правил – керівнику краще заздалегідь дізнатися у свого регулятора – перш за все, у податкових органів.

Андрій Попов, партнер Kreston GCG

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua