Тетяна Сміян: про негативні наслідки несплати ЖКП


Тетяна Сміян: про негативні наслідки несплати ЖКП

Взаємовідносини у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон).

Законом передбачено укладення договору між споживачем і постачальником комунальних послуг, яким, зокрема, передбачено оплату за комунальні послуги.

Наприклад, відсутність такого договору дає можливість власнику квартири не оплачувати комунальні послуги до моменту укладення договору (існує судова практика щодо нововведених в експлуатацію квартир, які фактично введені в експлуатацію, але в цих квартирах тимчасово ніхто не проживає і не оплачує комунальні послуги).
 
Не варто забувати, що згідно зі ст. 641, 642 Цивільного кодексу України, передбачено процедуру укладення договору через оферту: споживачу направляється пропозиція – укласти договір, при цьому додається і сам проект договору.

У такому випадку, навіть якщо в термін, встановлений законодавством для відповіді на пропозицію укласти договір, споживач договір не підписує, але робить дію, що підтверджує прийняття умови договору (наприклад, оплачує комунальні послуги), вважається, що споживач погодився з пропозицією, відповідно, на нього будуть поширюватися всі умови договору.

Процедура стягнення заборгованості відбувається в два етапи:

Позасудовий: постачальник відправляє претензію, попередження. Така вимога містить реквізити з найменуванням боржника, постачальника послуг, суму заборгованості, дату, підпис постачальника і його печатку.

Судовий: якщо на претензію/вимогу боржник не відреагував, постачальник послуг звертається до суду із заявою про видачу судового наказу.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ – особлива форма судового рішення, яка видається судом за результатами розгляду безперечних вимог, в тому числі про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Судовий наказ видається за результатами розгляду заяви стягувача (постачальника) по суті заявлених вимог без судового засідання і виклику боржника для заслуховування пояснень.

Суд зобов’язаний не пізніше наступного дня після видачі судового наказу направити його копію і копію заяви стягувача (постачальника) з доданими до неї документами рекомендованим листом з повідомленням (ст. 104 Цивільного процесуального кодексу України).

Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення.

У разі, якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу, або відсутній за вказаною адресою, днем ​​отримання боржником копії судового наказу є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу, або позначки про відсутність боржника за вказаною адресою.

Оскаржити судовий наказ боржник має право протягом 10 днів з дати його отримання. У разі скасування судового наказу стягувач (постачальник) має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Негативним наслідком винесення судового наказу або судового рішення про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є право стягувача (постачальника) разом з основною сумою заборгованості стягувати пеню, 3% річних, інфляційні втрати та суму судового збору.

Судовий наказ є виконавчим документом і надалі передається для виконання державному або приватному виконавцю.

Негативним наслідком є ​​можливість накладення арешту на квартиру, можливість реалізації нерухомого майна, оплата виконавчого збору.

При цьому, для звернення стягнення на єдине житло боржника сума заборгованості повинна перевищувати 20 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2017 році – 64 000 грн).

Відповідно до частини 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване житло, не здійснюється.

В такому випадку виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, наприклад, транспортного засобу.

Тетяна Сміян, керівник юридичного управління KVADRA INVEST, адвокат

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Також з цієї теми: Особисті фінанси
Дивись також
Весь ринок:Особисті фінанси
Архiви:2018 2017 2016 2015
В Контексті Finance.ua