1640
Андрій Зінченко: приховані смисли або семіотика грошових знаків (частина 3)
— Казна та Політика
В минулих публікаціях (частина 1, частина 2 ми порушили тему прихованих смислів у дизайнах грошових знаків сучасності. Сьогодні ми звернемо увагу на історичні, фольклорні і в деякому сенсі персоніфіковані елементи українських і не тільки грошей.
Напередодні 1 квітня хотілося б звернути увагу на дуже дискусійні елементи, які вбачаються в деяких дизайнерських рішеннях.
Для ілюстрації картини суперечливих та іноді практично абсурдних елементів на купюрах звернемо увагу на 100 доларів США зразка 2009 року.
Прихильники різних конспірологічних версій вбачають на перевернутій хустинці Б. Франкліна образ агента Смітта з широко відомої трилогії «Матриця» тоді братів, а тепер вже формально сестер Вачовські. Ну або аватар Модератора форуму Finance.UA.
Нові 100 доларів несуть на собі ще один символічний знак, який був фольклоризований вже в наш час. Так аверс банкноти містить елементи репродукції декларації незалежності США, де перша буква в слові «Америка» виконана шрифтом, що сильно нагадує при написанні кириличну літеру «Ж». Необхідно відзначити, що в США значення цього історичного пам’ятника державного будівництва не менш ніж фундаментальне, а зв’язок з Б. Франкліном, зображеним на банкноті – прямий історичний.
Широкій громадськості за межами США особливості таких історичних документів мало відомі з цілком зрозумілих причин. Але в мережі інтернет з’явилася версія, пов’язана з Україною. Відповідно до неї автор рукописного тексту був вихідцем із Жмеринки, що і відобразив з якихось причин змішанням алфавітів на історичному документі.
Версія пішла по блогах і соцмережах і український слід отримав вигляд історичного факту, але не всі звернули увагу (а багато хто взагалі не цікавилися), що з’явилася в першоджерелі вона 1 квітня.
Питання шрифту було порушене дизайнером, а один із напрямків роботи його підприємства – дизайн шрифтів. На 1 квітня так само натякає й історична довідка м. Жмеринка, яка такою в часи підписання Декларації про незалежність США не була.
Автор же, який виготовив текст декларації, очевидно, використовував шрифт споріднений Royal Bavarian Std Plain або йому подібний і літера «А» в ньому дійсно нагадує кириличну «Ж».
Розглядаючи питання реального або уявної знакової і символічної портретної схожості на грошах не можна не згадати про такий факт. Перед Вами банкноти номіналом 1 і 2 гривні відповідно зразків 1992 і 1994, а також 1992 і 1995 років.
З об’єктивних причин достовірне зображення Ярослава Мудрого до наших днів не дійшло. Однак відображене на грошових одиницях і затверджене головою правління НБУ зображення сильно нагадує ось цю людину.
Це художник Василь Лопата. Він є автором дизайнів основних елементів на аверсі і реверсі гривень 1992 року.
Існує думка, що в образі Ярослава Мудрого художник без удаваної скромності увічнив самого себе. Це вже не сублімінальні символи на сейшельських рупіях – це прямий маркетинг або «товстий тролінг» в сучасній молодіжній термінології.
Буде зовсім не дивно, якщо краєвид на реверсі 2 гривень зразка 1992 року, розглянутий у минулій публікації, відображає дату і час, якось пов’язану з художником.
Без тіні сумніву можна вважати, що цього чоловіка бачили і знають всі 52 мільйони, про які свого часу говорив у публічних виступах інший учасник не менш детективної грошової історії.
У 2005 році світ побачив новий дизайн 100-гривневої банкноти з сильно молодшим Кобзарем на аверсі. Існує навколоконспірологічна версія, що Тарас на 100 гривнях у 2005 році помолодшав не випадково.
Нібито таке зображення має схожість із зображенням молодого В.Ющенка. Читач може порівняти самостійно.
На підтвердження версії наводиться цікавий аргумент. В дизайні аверса використаний образ літературної героїні поеми Т. Шевченка – Катерини. Таке ж ім’я носить дружина В. Ющенка, що дещо підсилює концентрацію збігів. Колір пов’язки на голові Катерини, зрозуміло, зумовлений подібністю з першоджерелом.
Цікавий факт: на 100 гривнях зразка 2005 року вперше для номіналу з’являється зображення малого герба. Складається враження, що були якісь вагомі підстави так довго вирішувати питання про встановлення державної символіки на великих номіналах.
І залишалася б легенда про подібність Ющенка і Шевченка на 100 гривнях боністичним курйозом, якби не цілком нумізматичний факт. Ющенко став поки що єдиним президентом України зображеним на грошах явно. Так в 2008 році на честь візиту Патріарха Варфоломія 1 НБУ випустив пам’ятну монету номіналом 50 гривень з зображенням В. Ющенка.
Варто звернути увагу на те, що зображення живих і діючих президентів, монархів і інших керівників держав і діячів на грошових одиницях зустрічаються, але в цілому не характерні для сучасного дизайну грошей. Навіть політичний довгожитель пан Лукашенко не помічений в увічненні на грошових знаках.
Цікавий фінансово-правовий оксюморон можна зустріти на діючому засобі платежу номіналом в 1 гривню, випущеному до 60-річчя визволення України. На аверсі монети серед інших, схоже, є зображення медалі СРСР «За перемогу над Німеччиною», яка в свою чергу містить зображення І. Сталіна. Елемент фізично дуже маленький і не на кожній монеті його можна добре розглянути через зношеність штампів і самих монет.
Прямої вказівки на факт наявності Сталіна чи медалі «За перемогу над Німеччиною» на сайті НБУ не опубліковано. Монета була введена в обіг у 2004 році на підставі листа.
У листі буквально зазначено, що на монеті зображено «лацкан піджака ветерана Великої вітчизняної війни з нагородами: орден Слави, медалі «За відвагу», «За бойові заслуги», «За оборону Києва» і т. д.
Не зовсім зрозуміло як юридично стикується дане зображення з останніми нормативними новелами у цій сфері, мабуть необхідні відповідні експертизи і роз’яснення, але спроба вивести монети з обігу відразу б підняла її колекційну цінність і ринкову вартість.
Аналогічний випадок колізії правових норм та об’єктивної дійсності можна побачити на зображеннях купюри в 100 російських рублів зразків 1998, 2001 та 2004 років.
На квитку репродуковано елемент художнього оформлення Великого театру того часу. Зокрема – фігура Аполлона з видатними анатомічними подробицями. Схожі подробиці можна нерідко зустріти в скульптурних експозиціях музеїв.
Разом з цим факт став предметом суперечок після прийняття закону № 436 «Про захист дітей від шкідливої інформації» оскільки з формальної точки зору купюру запідозрили в порушенні ст. 5 Види інформації, що завдає шкоди здоров’ю і (або) розвитку дітей пункт 7 якої відносить до такої зокрема «інформацію порнографічного характеру», зміст якої сформульовано ст. в 2 — інформація, представлена у вигляді натуралістичних зображень або описи статевих органів людини.
Ст. 12 зазначеного закону передбачає стосовно категорії інформаційної продукції, забороненої для дітей застосовувати маркування у вигляді цифри «18» і знака «плюс» і (або) текстового попередження у вигляді словосполучення «заборонено для дітей». Надалі на Великому театрі спірний елемент прикрили фіговим листком, але купюри з обігу не вивели і вони є чинним повсякденним платіжним засобом.
В даному контексті часто згадують купюру Островів Кука номіналом в 3 долари зразка 1987 року. Художнє рішення купюри містить стилізоване зображення бога культивованих рослин Ронго з міфології маорі і трьох його синів. Бог очевидно чоловічої статі, що і відображено на купюрі. Логічно припустити, що ця художня особливість зображена в контексті професійного профілю міфологічного бога, що має прямий стосунок до родючості.
Також варто відзначити цікавий факт. Дослідники з розвиненим образним мисленням вбачають художньо аналогічну вищевикладеній тематику в дизайні монети номіналом 1 Євро (і не тільки цього номіналу), зважаючи на особливості географії ЄС та відображення їх на аверсі монети. Читачі можуть самі сформувати свою думку про обґрунтованість будь-яких географічно-анатомічних порівнянь в цій сфері.
Таким чином грошовий символізм можна вважати об’єктом пильного вивчення з кількох причин. Не останньою з них є об’єктивна присутність на грошових одиницях елементів дизайну, які можуть неси в собі суперечливі значення і часто явно в офіційних описах не значаться.
Разом з тим грошову одиницю можна вважати одним із символів самої держави і тому презентабельність і «прихована дипломатія» такого символу очевидно має бути на належному рівні. Ми ж продовжуємо очікувати введення в обіг купюри номіналом у 1000 гривень для ретельного вивчення.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (МРА)
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
