0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Попов: як крадуть кредити міжнародних організацій в Україні і що з цим робити


Андрій Попов: як крадуть кредити міжнародних організацій в Україні і що з цим робити

Про те, що кредити і гранти міжнародних організацій в Україні час від часу використовуються не за призначенням, відомо давно. Не стала сенсацією і новина про те, що Генеральна прокуратура України здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом розкрадання кредиту, наданого Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Світовий банк) в рамках програми «Проект розвитку міської інфраструктури».

Що за проект?

Коротко нагадаю про цю програму. «Проект розвитку міської інфраструктури» (Urban Infrastructure Project) був запущений Світовим Банком в серпні 2007 року з метою розвитку інфраструктури водопостачання і водовідведення в Україні. Географія проекту включала 14 міст, розташованих в 12 областях: Харків, Одеса, Черкаси, Чернігів, Бориспіль, Дрогобич (Львівська обл.), Кам’янець-Подільський (Хмельницька обл.), Нова Каховка (Херсонська обл.), Кременчук (Полтавська обл.), Новоград-Волинський (Житомирська обл.), Слов’янськ (Донецька обл.), Івано-Франківськ, Коломия та Калуш (всі – Івано-Франківська обл.).

На дану програму МБРР надав кредит в сумі $140 млн. Шведське агентство з міжнародного розвитку (SIDA) також виділило близько $5,5 млн як грантові кошти. Програма тривала до червня 2015 року та була визнана успішною.

Кредитні кошти надавалися під гарантії уряду України, а головним виконавцем проекту було Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

З огляду на успіх першої програми, в травні 2014 року був запущений її другий етап – Second Urban Infrastructure Project, тепер уже на суму $350 млн. Він триватиме до жовтня 2020 року і охопить Київ, Кіровоград, Житомир, Тернопіль, Харків, Краматорськ (Донецька обл.), Івано-Франківськ та Коломию (Івано-Франківська обл.)

Що і як вкрали?

В ході досудового розслідування ГПУ було встановлено, що в період з 2007 по 2013 рр. значна частина коштів кредиту Світового банку в рамках Urban Infrastructure Project була вкрадена. Поки що незрозуміло, що відбувалося в період 2014-2015 рр. і що відбувається в рамках другого етапу програми в 2014-2017 рр. – цілком можливо, розслідування за даними періодами ще чекає свого часу.

Згідно з даними слідства, кошти направлялися безпосередньо виконавцю і повинні були використовуватися для здійснення реконструкції та модернізації об’єктів, що належать комунальним підприємствам, які здійснюють діяльність в сфері водопостачання та водовідведення.

Однак посадові особи комунальних підприємств перераховували кошти на рахунки афілійованих транзитних підприємств. При цьому в договорах вказувалася значно завищена вартість робіт, в деяких випадках роботи взагалі не виконувались.

Надалі кошти переводилися в готівку за допомогою підприємств з ознаками «фіктивності» та розподілялися між учасниками угруповання.

Таким чином, реалізувалася класична схема розкрадань:

- Завищення обсягів і/або вартості проведених робіт (у випадку з прихованими роботами – наприклад, із заміною підземних комунікацій – це зробити простіше, оскільки інвентаризація обсягів здійснених робіт за фактом утруднена);

- в гіршому випадку – повна відсутність будь-яких робіт з фальсифікацією первинної документації обліку виконаних робіт (форми № КБ-2в, № КБ-3 і т.д.);

- закупівлі обладнання, матеріалів і послуг за завищеними цінами (найгірше, якщо за завищеною ціною були придбані низькоякісні або вживані матеріали – наприклад, старі труби);

- використання афілійованих підприємств-підрядників, фіктивних «податкових ям» для переведення в готівку отриманого прибутку.

Оскільки кошти Urban Infrastructure Project були надані на 17-річний термін під держгарантії, кредитні зобов’язання ще багато років будуть погашатися за рахунок державного бюджету (тобто платників податків ).

Що можна зробити, щоб запобігти подібним крадіжкам?

- При всій неоднозначності системи державних закупівель PROZORO в частині професійних послуг (через утруднену оцінку компетенції і досвіду), в частині закупівель товарно-матеріальних цінностей дана система є найбільш всеосяжним інструментом запобігання вищеописаним схемам. Необхідною умовою закупівель державних і комунальних підприємств, особливо при роботі із коштами, отриманими в рамках міжнародних кредитів, повинна бути тільки їх максимальна публічність.

- Посилення ролі місцевих ЗМІ та громадських організацій, незалежних депутатів місцевих рад та лідерів громадських думок в аналізі проведених закупівель та ефективності витрачання коштів міжнародних кредитів на місцях, анонімна гаряча лінія для сигналів про їх неефективне використання.

- Обов’язкова процедура регулярного аудиту підприємств, що безпосередньо реалізують проекти за кредитні гроші, причому силами міжнародних аудиторських мереж, які не зацікавлені в приховуванні виявлених даних.

Особливо слід зауважити, що предметом аудиту повинна бути не тільки фінансова звітність підприємств (тобто те, скільки було витрачено), але те, як саме було витрачено: аналіз політики закупівель, системи внутрішнього контролю, цільового використання коштів, якості та обсягу виконаних робіт (із залученням незалежних технічних експертів). Тобто, необхідний обов’язковий і комплексний форензік – сукупність дій, які, з одного боку, розслідують факти зловживань і різних шахрайських схем, а з іншого боку, перешкоджають їх виникненню в майбутньому. І якщо незалежний аудит фінансової звітності багато підприємств проводять, то аналіз цільового використання найчастіше проводять тільки їхні внутрішні служби або державне КРУ, а не міжнародні аудитори.

Але найбільш важливим компонентом є реальна кримінальна і політична відповідальність осіб, прямо чи опосередковано причетних до цих злочинів. Тільки тоді толерантність по відношенню до фактів розкрадання міжнародних кредитів, що склалася в Україні, можна буде хоч трохи виправити.

Андрій Попов, партнер Kreston GCG

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Архiви:2020 2019 2018 2017 2016 2015
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua