4752
Андрій Попов: податок на бездіяльність. «Сплячі» фізособи-підприємці заснуть «вічним сном»
— Казна та Політика
Курс на детінізацію часто декларується як наріжний камінь сучасної української політики. Про зниження ставки ЄСВ (єдиного соціального внеску, що перераховується працедавцем з зарплат працівників) для боротьби з «зарплатами в конвертах» та дискусії з цього приводу я вже писав у своїй статті «Усім вийти із тіні, або «Нічна варта» по-українському».
Не стає винятком і триваюча боротьба із «спрощенцями».
З 1 січня 2017 року абсолютно всі фізичні особи-підприємці (ФОП) повинні щомісяця сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ):
- Платники єдиного податку I групи: 11% від мінімальної зарплати;
- Платники єдиного податку II, III групи: 22% від мінімальної зарплати.
Нагадаю, що розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2017 становить 3200 грн.
Платити ЄСВ тепер повинні навіть ті ФОП, які тимчасово не ведуть діяльність. Виняток зроблено лише для єдинників-пенсіонерів за віком та інвалідів, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Через це нововведення «сплячі» українські ФОП почали масово закриватися.
Мотиви, якими керувався уряд України, зрозумілі:
- Збільшення збору ЄСВ
Після того, як з 1 січня 2016 року ставка ЄСВ для роботодавців-юросіб була знижена до єдиної ставки в 22%, а нарахування для працівника в розмірі 3,6% були скасовані зовсім, істотно зріс дефіцит пенсійного фонду. Тому, за законом збереження енергії, надлишок в одному місці викликав нестачу у другому.
«Пряник» у вигляді зниження ставки ЄСВ вимагає зростання оподатковуваної бази через збільшення мінімальної заробітної плати та через рішення стягувати ЄСВ з усіх єдинників. А враховуючи, що рішення було прийнято і набуло чинності майже миттєво, в останніх числах грудня, купа «сплячих» ФОП, які не встигли закритися, потрапили під необхідність сплати ЄСВ в січні. За різними оцінками, на початок 2017 року близько 500 тисяч ФОП були зареєстровані, але не вели діяльність. Таким чином, в грошах це 350 млн грн ЄСВ тільки за січень.
Втім, фізичних осіб-підприємців, які не встигли ліквідуватися до нововведення, пропонується звільнити від сплати ЄСВ в першому кварталі 2017 року.
Про це йдеться в законопроекті №5633, який оприлюднений на сайті Верховної Ради. З великою часткою ймовірності, законопроект буде прийнятий, оскільки в масштабах країни 350 млн грн надходжень за ЄСВ за січень від «сплячих» ФОП – це мізерно мала сума в порівнянні з негативним новинним фоном.
- Зменшення можливостей для податкової оптимізації через використання СПД II і III груп платників ЄП
Не секрет, що безліч українських компаній, в тому числі досить великих, роками організовували свій бізнес за допомогою реєстрації десятків, а то і сотень ФОП, податкове навантаження на яких було на порядок нижчим. У 2016 році платник єдиного податку II групи платив тільки фіксовану ставку в розмірі не більше 275,60 грн (20% МЗП на той момент), платник єдиного податку III групи платив пільгову ставку ЄП 3% + ПДВ або 5% без ПДВ.
Організація бізнесу через ФОП дозволяла українському бізнесу легально виводити частину операцій на єдинників (у випадку з II і III групою) або оптимізувати прибуток, закуповуючи товари і послуги у пов’язаних платників єдиного податку III групи.
Наступ уряду на подібний «внутрішній офшор» вівся поетапно у вигляді обмеження дозволених видів діяльності для спрощенців і зменшення граничних оборотів (на даний момент це 1,5 млн грн на рік для II групи ЄП, 5 млн грн для III групи ЄП).
Нинішнє рішення є закономірним продовженням подібної «деофшоризації». Тепер бізнесу буде бальш витратно тримати десятки ФОП «на чорний день», використовуючи їх у міру потреби або в міру вичерпання лімітів по ним.
Чи є це рішення наступом на малий бізнес?
Формально уряд 2017 року залишає сприятливий податковий режим для «епізодичного» підприємництва у вигляді I групи єдиного податку.
Але, по-перше, навіть для 1 групи запроваджено ЄСВ в розмірі 352 грн/міс., крім єдиного податку в розмірі 160 грн/місяць. А, по-друге, підприємець I групи має вкрай вузький вид діяльності (роздрібний продаж товарів виключно на ринках і надання побутових послуг населенню) і ліміт за виручкою (не прибутком) всього в 300 тис. грн на рік. І, зрозуміло, не може працювати з юридичними особами.
Всі інші види підприємців, особливо ті, які не є частиною оптимізаційних схем, а просто ведуть діяльність час від часу, тепер стоять перед вибором: платити 704 грн на місяць «за повітря», або закритися і вести свою діяльність в тіні.
Андрій Попов, Kreston GCG
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
