774
Еволюція регулювання: банки по-новому будуть оцінювати свої ризики
— Кредит&Депозит
Національний банк запровадив нову систему оцінювання кредитного ризику за активами банківських операцій. Деякі опитані експерти вважають, що оновлена версія документа є більш лояльною порівняно з тою, що працювала досі – по суті, банківський ринок переживає еволюцію регулювання.
Тестовий режим
Правління Національного банку постановою від 30.06.16 № 351 затвердило “Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями”. З 1 вересня банкам необхідно буде застосовувати це положення, але поки що в тестовому режимі.
Як зазначає Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ, тестовий режим буде застосовуватися до всього обсягу банківського портфеля.
Такий захід потрібен для грамотної побудови програмного забезпечення банків, а також для створення додаткових внутрішніх правил і додаткової документації.
“Також у разі необхідності ініціювати відповідні зміни, якщо такі знадобляться, до моменту повного впровадження”, – доповнює Олена Коробкова.
Обов’язковим положення стане із січня наступного року.
“Практична підготовка до переходу на євростандарти оцінювання кредитного ризику почалася ще два роки тому, коли банки першої десятки проходили процедуру стрес-тестів. Але це була робота з вузьким сегментом банків, для яких ці показники не були зовсім новиною. На початку осені 2015 року регулятор направив усім банкам варіант проекту Положення про оцінку кредитного ризику. У роботі над цим документом взяли участь експерти МВФ, Світового банку, міжнародної компанії Oliver Wyman, USAID, консультанти провідних аудиторських компаній, фахівці Національного банку України та експерти НАБУ. Документ містить деталізовані правила та загальні принципи для проведення оцінки кредитного ризику активів банків”, – більш докладно про становище розповіла виконавчий директор НАБУ.
Не 80, а 40
Раніше фінансові установи визначали клас позичальника за фактом виконання зобов’язань, тепер банки будуть враховувати ймовірність дефолту.
“У НБУ з’явиться шикарна можливість вимагати формування резервів від збитків за кредитними операціями не за фактом настання проблем у позичальника, а враховувати ймовірність дефолту – тобто вимагати формування резервів до настання негативних подій. Думаю, що якби подібні ініціативи були впроваджені раніше, то з ринку довелося б виводити не 80, а 40 банків”, – відзначає Віталій Шапран член виконкому УТФА.
Відтепер вимоги до позичальників будуть ще жорсткіші, та, на жаль, клієнтам доведеться адаптуватися до нових правил. Постанова не вплине істотно на вже наявний портфель проблемної заборгованості, але багато чого залежатиме від ринкової ситуації: якщо економіка почне зростати, фінансовим установам не буде потрібна докапіталізація, але в разі продовження падіння ВВП, ділової активності тощо потреба в докапіталізації може виникнути.
На сайті НБУ зазначено: мета нового положення – забезпечити повну і своєчасну оцінку банками розміру кредитного ризику, що сприятиме коректному розрахунку їхнього капіталу і, в підсумку, посилить фінансову стійкість банківського сектора.
“Діагностичне обстеження найбільших 20 банків показало, що банки часто переоцінювали фінансові можливості позичальників і зволікали з визнанням активів проблемними. Після набуття чинності новим положенням ця практика піде в минуле. Кредитні ризики банків повинні визнаватися своєчасно і в повному обсязі. Лише в такому випадку ми матимемо реальну картину рівня капіталізації банківського сектора”, – зазначила заступник голови правління Національного банку Катерина Рожкова.
Відзначимо, раніше Finance.UA публікував матеріал, у якому повідомив, що за даними НБУ за 1.01.16 частка простроченого кредитного портфеля становила близько 22%. На поточний момент рівень неповернення кредитів в Україні сягнув понад 50%, за нормального показника 10%. У понеділок Національний банк відзначив, що частка простроченої заборгованості за кредитами виросла і до кінця травня досягла позначки 24,3%.
Формула з трьох компонентів
“Запровадження нового положення практично унеможливить кредитування банками фінансово неспроможних підприємств і придбання цінних паперів неякісних емітентів, що було загальнопоширеною практикою в минулому”, – пояснив директор Департаменту фінансової стабільності Національного банку України Віталій Ваврищук.
Для розрахунку розміру очікуваних збитків положенням передбачено застосування рекомендованої Базельським комітетом з банківського нагляду формули, яка використовує три компоненти: ймовірність дефолту боржника (PD – probability of default), рівень втрат у разі дефолту (LGD – loss given default) і борг за активом (EAD – exposure at default).
“Підходи, передбачені положенням, враховують висновки НБУ про практику оцінювання банками кредитних ризиків, зроблені в тому числі за результатами діагностичного обстеження банків”, – сказано в повідомленні НБУ.
У прийдешніх змінах є лише одна маленька деталь – НБУ зобов’язує банки самостійно оцінювати ризики позичальників, що автоматично наштовхує банки на конфлікт інтересів.
“Думаю, що запропонований механізм буде доопрацьовано і доповнено імплементацією оцінок кредитних ризиків національних рейтингових агентств після того, як НКЦПФР виконає до кінця 2016 року анонсовані в Комплексній програмі реформ фінансового сектора зміни в законодавстві, що регулюють діяльність рейтингових агентств. Банки обов’язково повинні спиратися на елементи публічної оцінки кредитних ризиків облігацій, великих позичальників, там де такі оцінки є. Публічна оцінка разом із внутрішньої оцінкою банку можуть давати впевненість регулятору в правильній оцінці ризику”, – розповів Віталій Шапран.
В першу чергу, зміни на собі відчують банки, яким тепер доведеться переоцінити фінансову спроможність позичальників і, можливо, додатково збільшити капітал.
“А ось для позичальників істотних змін не буде. Можливо, дещо зросте кількість відмов у видачі кредиту, але на вартості позик це ніяк не позначиться”, – підсумували в прес-службі Unicredit Bank.
Юлія Кузнєцова
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
