1137
Навіщо обмежили ставки за мікрокредитами
— Кредит&Депозит
Верховна Рада 22 листопада підтримала в другому читанні законопроєкт № 9422, який обмежує ставки за мікрокредитами. Необхідність такого закону виникла через надвисокі ціни на ринку: денна номінальна ставка може сягати 5% в день, а середня номінальна річна процентна ставка — понад 1000% річних.
Про це сказано в статті Finance.ua Ставки за мікрокредитами по-новому: як працюватиме ринок.
Ініціатори закону наводять розрахунки: «Середній розмір позики, яку бере людина в мікрофінансовій компанії, становить 5 тис. грн з денною ставкою 2,5% - середньою ставкою по цьому сегменту ринку. Через 14 днів, що є найпопулярнішим терміном кредитування, людина має повернути кошти на загальну суму 6750 грн. Тобто, вартість кредитних коштів у грошовому вимірі становить 1750 грн».
Наразі в Україні мінімальна зарплата становить 6700 грн на місяць, а після оподаткування складає, відповідно, 5393,5 грн. Тобто, доступний дохід особи на цих же 14 днів складає 2696,75 грн.
«Відповідно, споживачу, сукупний дохід якого становить мінімальну заробітну плату, доведеться за два тижні користування таким кредитом віддати понад 60% від свого доступного доходу. За наслідками консультацій, проведених з Національним банком України, сформовано бачення, що сукупна вартість кредиту для малозабезпечених (таких, які отримують найменший можливий рівень доходу) споживачів не повинна перевищувати 20% від їх доходу, тобто мікрокредити мали б коштувати втричі дешевше. Отже, існує необхідність у законодавчому встановленні граничного розміру процентної ставки», — сказано в проєкті закону.
Посилаються нардепи та на світову практику, а саме на дослідження Світового банку, відповідно до якого станом на 2020 рік у 63 країнах існувало обмеження максимального рівня процентної ставки.
За зміни виступав і Національний банк.
«Кредити під понад 1500% річних — вкрай нездорова практика. Вона ототожнює послугу споживчого кредиту з „борговим ярмом“ та підкреслює невідповідність законодавства України кращим міжнародним практикам, зокрема країн ЄС», — казав раніше голова НБУ Андрій Пишний.
Окрім того, закон розроблявся в межах міжнародних зобов’язань, взятих Україною перед Міжнародним валютним фондом.
Нагадаємо, за даними Опендатабот, українці з початку року оформили 6 млн позик на загальну суму 29,1 млрд грн. Станом на кінець вересня борги українців перед МФО сягли 9,44 мільярда гривень.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
