На що скаржиться український бізнес. Звіт Ради бізнес-омбудсмена

06.09.2024, 13:02 — Фондовий ринок

270

На що скаржиться український бізнес. Звіт Ради бізнес-омбудсмена

У квітні-червні 2024 року Рада бізнес-омбудсмена отримала 299 скарг щодо недобросовісної поведінки державних органів. 185 скарг було закрито й щодо 80 справ наразі триває розслідування.

Про це свідчить квартальний звіт Ради бізнес-омбудсмена.

Найпопулярніші теми звернень

Протягом квітня-червня 2024 року податкові питання склали 62% скарг (186 звернень) підприємців до Ради бізнесомбудсмена.

Податкові перевірки опинились у другому кварталі в лідерах звернень бізнесу — 29% від кількості податкових скарг.

Разом з тим, скарги щодо СМКОР (питання блокування податкових накладних та відповідної системи моніторингу оцінки ризиків) продемонстрували тенденцію до зменшення: з 66% (136 скарг) у IV кв. 2023 року до 58% у I кв. 2024 року та відповідно до 53% у звітному II кварталі.

Читайте також

Бізнес пропонує знайти альтернативу підвищенню податків

У звітному кварталі скарги бізнесу щодо правоохоронних органів склали 11%. Порівняно з попередніми кварталами можна спостерігати незначне зменшення скарг на правоохоронну тематику.

У квітні-червні кількість скарг на митну тематику залишилась на рівні 7% (20 звернень) від загальної кількості скарг. Для порівняння у першому кварталі Рада отримала 23 звернення (7% відповідно). Тож митні питання вкотре увійшли у ТОП-3 предметів звернень до Ради.

Портрет скаржника

Малий та середній бізнес складає переважну частку скаржників Ради бізнес-омбудсмена — 62% скарг. Звернення від великих компаній у другому кварталі 2024 року склали 38%.

Українські компанії подали до Ради 88% скарг у звітному кварталі. Частка скарг від іноземного бізнесу склала 12%.

Висновки розслідуваннь

Рада з’ясувала, що 99+% податкових надходжень бюджету забезпечуються саме за рахунок добровільної сплати податків, частка ж надходжень від донарахувань, визначених в результаті перевірок, за останні 7 років не досягала і 1%.

Читайте також

Майже третина малого й середнього бізнесу фінансується виключно власним коштом

Рада також помітила суттєві «розриви» між сумами нарахувань, узгоджень та фактичними надходженнями до бюджету.

Більше 90% фактичних та планових перевірок завершуються складанням акта. Радикально інша ж тенденція простежується в позапланових перевірках — з 2018 року з приблизно 50% пропорція почала змінюватись у бік поступового збільшення актів, досягнувши в 2023 році максимальної позначки — 75%.

Бізнес та професійна спільнота сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави, який додатково підриває довіру між платниками та державою.