Купівля житла стає недосяжною для багатьох українців — аналіз ЛУН та Work.ua

161

У Львові та Ужгороді квартира коштує понад 8 років зарплати

У більш безпечних регіонах України купівля власного житла стає економічно недосяжною для багатьох професій. У Львові, Луцьку та Ужгороді для придбання однокімнатної квартири необхідно відкладати повну річну зарплату протягом 8−8,5 року. У Києві цей показник становить 7,7 року. Для порівняння, у Харкові потрібно 3,5 року доходу, у Дніпрі — 4,5 року.

Про це свідчать підрахунки ЛУН та Work.ua.

«Ми спостерігаємо парадокс: безпека західних регіонів стала настільки дорогою „валютою“, що Львів та Ужгород поступово переходять у зону економічної недосяжності для багатьох професій, — зазначає Людмила Кірюхіна, керівниця ЛУН Статистика. — Це обмежує можливості внутрішнього переміщення та ускладнює покращення житлових умов. Для частини людей окрема квартира стає не питанням вибору, а питанням виживання».

Західні регіони дорожчають швидше за столицю

Середня вартість 1-кімнатної квартири в Києві дорівнює заробітку за 7,7 року — і це лише третій показник серед найдорожчих міст країни. У Львові накопичувати на власну «однушку» доведеться 8,4 року, у Луцьку — 8,5 року, в Ужгороді — 8,5 року.

Найбільш доступне житло у прифронтових регіонах. У Запоріжжі середня 1-кімнатна квартира дорівнює 2,4 року заробітку, у Миколаєві — 3,4 року. У Харкові — 3,5 року. Така різниця пояснюється очевидно: безпекові ризики знижують попит і стримують ціни.

Доступність житла залежить від професії

Для менеджера з продажу квартира в Харкові «коштує» 2,6 річної зарплати, тоді як у Львові чи Ужгороді — понад 6 років роботи. Для бухгалтера розрив ще більший: від 3,5 року в Харкові до 8−9 років у західних містах.

А для представників низькооплачуваних професій ситуація критична. Прибиральникам у Києві доведеться відкладати весь річний дохід 14 років, у Львові — понад 15 років. Фактично без сторонньої підтримки це недосяжна мета.

Скільки років потрібно працювати на однокімнатну квартиру

Професія	Харків	Дніпро	Одеса	Київ	Ужгород	Львів
Менеджер з продажу	2,6	3,2	4,9	5,9	6,3	6,3
Водій	2,6	3,5	4,9	6,3	7,0	6,7
Експедитор	2,8	4,2	5,3	7,2	7,4	7,7
Менеджер по роботі з клієнтами	3,3	3,9	5,7	7,0	7,9	7,8
Бухгалтер	3,5	4,6	6,9	7,2	8,7	8,4
Кухар	3,6	4,4	5,8	7,1	7,3	8,4
Комірник	3,7	4,8	6,9	8,4	8,5	9,0
Різноробочий	3,7	4,0	7,6	8,4	9,5	8,6
Офіціант	3,7	4,8	6,2	6,4	9,2	9,4
Продавець-консультант	4,0	5,4	7,3	8,9	10,6	10,1
Адміністратор	4,0	5,5	8,0	9,0	10,6	10,7
Бариста	4,0	5,6	8,0	9,1	10,6	10,3
Вантажник	4,0	4,6	7,2	8,4	9,0	8,9
Офіс-менеджер	4,1	5,3	7,5	8,4	8,7	10,1
Касир	4,4	5,8	8,0	9,7	10,8	10,3
Прибиральники	7,5	9,3	12,4	14,2	12,9	15,3

Витрати на оренду житла

Ситуація з орендою ще складніша.

У Харкові оренда 1-кімнатної квартири «з'їдає» приблизно 20% середньої зарплати. У Києві — близько 50%. У Львові — 60−80% залежно від професії. В Ужгороді — до 80% у середньому і до 96−98% для барист, касирів чи продавців.

Для прибиральників у Львові та Ужгороді оренда перевищує 100% місячного доходу, тобто винаймати окреме житло без додаткових джерел фінансування практично неможливо.

Натомість у Харкові представники більшості професій витрачають на оренду менше половини доходу, а часто — третину.

Нагадаємо, як раніше писав Finance.ua з посиланням на керівницю ЛУН Людмилу Кірюхіну, попри серйозні перебої з електро- та водопостачанням, ринок нерухомості Києва демонструє аномальну стійкість. Навіть у районах, що найбільше постраждали від комунальних криз, власники житла не поспішають знижувати ціни, обравши стратегію вичікування.

«За останній місяць найбільше будинків, що постраждали від перебоїв із водою, електропостачанням та опаленням, є на лівому березі Києва. Втім, якщо подивитися на поведінку ринку оренди за останній місяць, цифри демонструють стриману реакцію», — заявляла експертка.

Платформа OLX Нерухомість провела опитування серед українців щодо планів і пріоритетів купівлі, продажу та оренди житла у 2026 році. Понад 20% українців планують купити житло раніше, щоб випередити зростання цін на нерухомість.

54% українців планують купівлю житла у 2026 році або в перспективі найближчих п’яти років. Основним мотивом для більшості респондентів є покращення житлових умов. Переважна частина опитаних розглядає купівлю нерухомості для власного проживання, надаючи перевагу вторинному ринку.