34
Індекс відновлення ділової активності впав до мінімуму з початку 2023 року (опитування)
Індекс відновлення ділової активності
(ІВДА) у вересні продовжив падіння і
знизився з -0,16 до -0,21 — абсолютний
мінімум за понад три роки, з березня
2023 року.
Про це свідчать результати 53-го щомісячного опитування, проведеного ІЕД у вересні серед 467 підприємств усіх розмірів.
Частка підприємств, які вважають свою
ділову активність гіршою, ніж рік тому,
не просто продовжила зростати, а й
суттєво — з 24,3% до 31,1%.
Втім, частка тих,
хто оцінює її як кращу, також зросла,
хоч і менш істотно — з 8,3% до 9,6%, а частка
підприємств без змін зменшилася з 67,4%
до 59,4%.
Думка експерта
«Ескалація бойових дій, зокрема
терористичні атаки проти цивільної
інфраструктури Київського регіону й
міст Лівобережжя, мабуть, вперше за
досить довгий період має вплив на
поведінку бізнесу і економіку в цілому»,
- повідомила виконавча директорка
ІЕД Оксана Кузяків.
Завантаженість виробничих потужностей
порівняно з довоєнним рівнем погіршилася
- У вересні другий місяць поспіль скорочувалась частка підприємств, які працюють майже на повну потужність, — цього разу з 55% до 47%.
- Підприємства, які втратили замовлення, перейшли до рівня завантаженості 50−74%, де частка респондентів зросла з 24% до 31%.
- Частка підприємств, які працюють на 100%, трохи зменшилася до 5%.
- А підприємств, які взагалі не працюють, після трьох місяців незмінної кількості (3%) стало більше — 5%.
Агрегований показник перспектив
промисловості, який демонструє ситуацію
в короткостроковій перспективі,
залишився на рівні 0,04. Погіршилися
очікування виробництва, запаси готової
продукції, але трохи покращився обсяг
нових замовлень.
Невизначеність для бізнесу посилюється
У перспективі найближчих пів року
невизначеність зросла і для
загальноекономічного середовища (до
32,8%), і для фінансово-економічної ситуації
на підприємстві (до 27,8%).
В перспективі
трьох місяців лише в експорті оцінки
невизначеності покращилися.
У довгостроковій перспективі
невизначеність після періоду стабілізації
зросла майже на 8 відсоткових пунктів:
у вересні вже 47,5% підприємств не змогли
передбачити, що буде з їхньою діяльністю
через два роки, проти 40% у серпні.
За
останні два роки вищий показник
фіксувався лише у грудні 2025 року.
«А що ж відбувається із тими, хто
думає, що знає, чого чекати, і планує
свою діяльність? Очікування в
довгостроковій перспективі покращилися
на 4 відсоткових пунктів — з трьох сотих
до семи сотих, майже вдвічі. Це відбулося
за рахунок збільшення з 8% до 10,8% частки
тих, хто планує попри поточні обставини
за два роки розширити свій бізнес. І
фактично на один відсотковий пункт
зменшилась частка тих, хто планує
звузити діяльність», — розповіла Оксана
Кузяків.
Частка тих, хто не планує
суттєвих змін, зменшилась до 85,1%.
У вересні погіршилися показники виробництва
Частка підприємств, які
нарощували обсяги виробництва порівняно
з попереднім місяцем, впала з 27,6% до
22,4%, тоді як частка тих, хто скорочував
виробництво, стрімко зросла з 15,6% до
22,6%. Очікування на найближчі 3−4 місяці
також погіршилися, але тут ситуація
дещо краща.
Це погіршення переважно за
рахунок зменшення кількості тих, хто
планує збільшувати виробництво; частки
тих, хто планує скорочувати випуск,
практично не змінилися.
В експорті також погіршилися як
результати, так і очікування. Зокрема,
частка підприємств, які повідомили про
зростання експорту, зменшилась із 30,3%
до 26,4%, а частка тих, хто скорочував
поставки за кордон, зросла із 19,7% до
23,6%. Вниз пішли графіки і нових замовлень,
і продажів.
Середній термін забезпеченості новими
замовленнями майже не змінився — 2,7
місяця у вересні після 2,6 місяця у
серпні.
Підприємців із горизонтом замовлень
на рік і більше три місяці поспіль
залишається 4%, а «з коліс» працює 26%
бізнесу.
Найдовший портфель мають підприємства
деревообробної промисловості (3,6 місяця)
та хімічної промисловості (3,4 місяця).
Серед лідерів також харчова галузь
(2,9 місяця). Найкоротший — у поліграфічної
(1,7 місяця).
Найбільше
опитаних — 58,7% - повідомили про втрату
робочого часу працівників.
У трійці
наслідків також опинилися: призупинення
роботи виробничих потужностей (49,5%) призупинення роботи адміністративних,
офісних та інших невиробничих підрозділів
(38,1%).
П’ятірку факторів замикають затримки
з постачанням сировини та доставкою
готової продукції клієнтам (28,5%).
Що в регіонах
Найбільші втрати робочого часу через
повітряні тривоги зафіксовано в
Запорізькій області (25,4%).
Відносно
високі втрати також мали підприємства
в Харківській (13,8%), Сумській (13,7%),
Кіровоградській (13%) та Дніпропетровській
(11%) областях.
«У більшості західних областей оцінені
втрати робочого часу є відносно
невеликими. Регіональні відмінності
можуть бути пов’язані не лише з тривалістю
повітряних тривог, а й з галузевою
структурою підприємств та особливостями
організації їхньої роботи», — зазначила
Оксана Кузяків.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
