Чи можуть забрати нерухомість за борги — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Чи можуть забрати нерухомість за борги

Особисті фінанси
112
Чи можуть забрати нерухомість за борги
Чи можуть забрати нерухомість за борги
Погрози «забрати квартиру» або «вивезти все майно» лякають багатьох, хто опинився в борговій пастці. Finance.ua у статті з’ясував, чи можуть забрати вашу нерухомість за борги.

Що каже закон

Як визначає частина 1 статті 50 ЗУ «Про виконавче провадження», «звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Водночас в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник».
Тобто — арешт та продаж нерухомого майна є крайнім засобом, і застосовується лише у разі, якщо коштів та іншого майна у боржника недостатньо для погашення боргу. До того ж єдине житло у цій черзі стоїть останнім.
Але й це ще не все — звернути стягнення на нерухомість, у якій проживає боржник, можна лише у разі, якщо сума боргу перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2025 року розмір мінімальної зарплати становить 8 тис. гривень, тобто йдеться про суму в 160 тис. гривень). Частина 7 статті 48 цитованого закону прямо забороняє такі дії, вказуючи, що «у такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення коштом іншого майна боржника».
Також є ще один важливий нюанс щодо житла боржника. У разі, якщо власниками (співвласниками) майна, яке збираються передати на реалізацію в рахунок погашення боргу, є діти, або ж вони мають право користування цим майном (зареєстровані в ньому), для продажу такої нерухомості необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування.
Отримати його хоча й не неможливо у реаліях сучасної України, однак все ж таки такий сценарій досить малоймовірний. До того ж таке майно вкрай неохоче купують: діти в будинку — це зайва проблема.
З одного боку, у такий спосіб держава захищає неповнолітніх від втрати житла та майна, з іншого ж очевидне обмеження права кредитора на стягнення боргу, оскільки «якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення коштом іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 ч. 1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження». Втім, як би не було, а така норма існує і вона виконується.
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас