Чи можуть через 1 гривню боргу заблокувати рахунки. Мін’юст спростував найпоширеніші міфи
— Особисті фінанси
232

Після ухвалення Верховною Радою 7 квітня 2026 року законопроєкту № 14005 щодо цифровізації виконавчого провадження в інформаційному просторі з’явилася низка спекуляцій і хибних трактувань. Зокрема, йдеться про нібито «тотальний контроль», порушення європейських стандартів і ризики для боржників.
Про це повідомляє Міністерство юстиції.
Водночас документ не змінює базових підходів до виконання рішень, а передбачає модернізацію процедур. Йдеться про прискорення процесів, підвищення прозорості та зменшення можливостей для зловживань.
Що це означає для громадян
Запроваджені зміни передбачають зменшення бюрократичного навантаження, чіткіші правила виконання рішень, автоматичне зняття обмежень після погашення боргу, а також посилення захисту майнових прав.
Міністерство юстиції оприлюднило роз’яснення щодо найпоширеніших міфів.
Міф 1: автоматичне внесення до реєстру за будь-який борг
Поширюється твердження, що навіть якщо є хоча б одна гривня боргу, то особу автоматично вноситимуть до Єдиного реєстру боржників, а її рахунки та майно можуть бути без обмежень заблоковані.
Фактично закон не змінює чинних правил стягнення. Кошти списуються з банківських рахунків у встановленому порядку. Якщо сума боргу не перевищує 432 350 грн, виконавчі дії щодо єдиного житла не застосовуються.

Міф 2: внесення до реєстру без рішення суду
Також поширюється інформація, що громадян вноситимуть до реєстру боржників без судового рішення.
Насправді реєстр функціонує з 2017 року, і порядок його ведення не змінюється. Включення до реєстру відбувається виключно на підставі виконавчих документів, зокрема виданих за рішенням суду.
Міф 3: невідповідність праву ЄС
Ще одне поширене твердження — нібито закон суперечить праву Європейського Союзу.
Документ є частиною пакета реформ у межах програми Ukraine Facility та відповідає Угоді про асоціацію і зобов’язанням України перед ЄС.
Основні положення закону
Finance.ua раніше розповідав, що закон передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження з метою скорочення строків і підвищення ефективності виконання рішень.
Серед ключових нововведень:
- удосконалення процедури стягнення коштів і електронних грошей боржників через автоматизовану взаємодію з банками та фінансовими установами;
- автоматичне виключення даних із Єдиного реєстру боржників і зняття арештів після погашення боргу (якщо сума стягнення не перевищує 10 мінімальних зарплат);
- розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження та її інтеграція з державними реєстрами;
- врегулювання порядку стягнення коштів із депозитних рахунків;
- запровадження взаємодії з системою депозитарного обліку цінних паперів;
- можливість поновлення виконавчого провадження без відкриття нового;
- визначення порядку виконання рішень щодо забезпечення позову через арешт майна.
Документ також передбачає посилення соціальних гарантій і захисту майнових прав громадян. Зокрема:
- підвищено поріг заборони звернення стягнення на єдине житло з 20 до 50 мінімальних заробітних плат;
- під час воєнного стану та протягом року після його завершення забороняється звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців (за винятком окремих випадків);
- у період воєнного стану скасовуються арешти коштів і виключаються дані з реєстру боржників щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги на територіях бойових дій і тимчасово окупованих територіях.
Наразі текст закону готується до підпису головою Верховної Ради та передачі на підпис президенту України.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
