1
Чому українці запасаються готівкою та чи впливає це на курс долара — пояснення експерта
— Валюта
У 2026 році українці активно знімають готівку. Водночас зростання попиту на готівку є звичайною сезонною поведінкою в умовах воєнних ризиків.
Про це повідомив президент Асоціації українських банків Андрій Дубас в ефірі День.Live.
Чому не варто хвилюватись щодо готівки
За період із січня по вересень 2026 року фінансово-аналітичні дані показують таку картину:
- видано з банківських кас: 2,46 трильйона гривень;
- прийнято касами банків: 2,41 трильйона гривень.
Реальна чиста різниця становить 50 мільярдів гривень, що приблизно 2% від загального обігу. За словами Дубаса, порівняно з аналогічним періодом 2025 року, чиста різниця між зняттям та внесенням готівки була навіть вищою і сягала близько 5%.
Нехай ваші заощадження працюють на вас. Обирайте депозит, який буде ідеальним для вас.
Збільшення попиту на «живі» гроші є звичайною сезонною поведінкою в умовах воєнних ризиків. Прагнення мати в кишені кількасот гривень зумовлене ризиками відключення електроенергії, непрацюючих платіжних терміналів у магазинах або збоями в мережі.
«Для цього потрібно мати в кишені 100, 200, 300 чи 500 гривень для того, щоб зробити якусь оперативну покупку», — зазначив президент АУБ.
Чи може долар коштувати 50−60 грн
Дубас вважає, що сценарій із доларом по 50−60 гривень є малоймовірними. Базовий очікуваний коридор курсу до кінця року експерт озвучив в межах 45−45,7 грн за долар.
Президент АУБ виділив основні гарантії стійкості валюти:
- Україна має чітко підтверджені зобов’язання від Європейської комісії щодо виділення 90 мільярдів євро макрофінансової допомоги на 2026−2027 роки, а також законтрактовані пакети підтримки від МВФ та інших міжнародних партнерів;
- наразі золотовалютні резерви НБУ становлять близько 47 мільярдів доларів США, що є високим показником для підтримання курсової стабільності та керованості інфляційних процесів;
- відновлення та ритмічність надходження допомоги підкріплюються просуванням реформ.
Чому офіційна інфляція відрізняється від подорожчання продуктів
Офіційний прогноз середньої інфляції в бюджеті на рівні 8,6% часто викликає сумніви у громадян, які помічають подорожчання окремих продуктів харчування на 20% і більше.
Різниця між особистим відчуттям інфляції та офіційними даними Держстату пояснюється методологією розрахунку.
Так, індекс споживчих цін розраховується на основі споживчого кошика з 315 позицій, куди входять не лише продукти харчування, а й комунальні послуги, транспорт, медикаменти, побутова техніка та сервісні послуги. Стрімке подорожчання окремих категорій товарів згладжується стабільністю або меншим зростанням цін на інші товари та послуги зі списку.
Відмітимо, що 5 листопада Національний банк повідомив, що міжнародні резерви України станом на 1 листопада 2026 року за попередніми даними становили $49,08 млрд.
Також ми розповідали, що інвестиційний банкір Сергій Фурса оцінив перспективи гривні та розповів, чи варто українцям готуватися до зростання курсу долара до 50 гривень. За його прогнозом, найближчим часом такого рівня не буде, однак він може стати реальністю наприкінці 2027-го або в середині 2028 року.
За матеріалами: Novyny.live
Поділитися новиною
