19
Через дефіцит працівників бізнес змінює підхід до найму
У 2026 році дефіцит робочої сили залишається однією з головних проблем для українського бізнесу. Процес найму став довшим і дорожчим. Якщо раніше вакансії заповнювали в середньому за два-три тижні, то нині пошук працівника часто займає два-три місяці. Високоспеціалізовані посади можуть залишатися вакантними до року.
Про це пише Kyiv Post.
Українські компанії поступово відмовляються від пошуку ідеального кандидата з готовим набором необхідних навичок. На тлі мобілізації, міграції та невідповідності навичок працівників потребам економіки підприємства навчають людей з нуля, відкривають вакансії для нових категорій кандидатів, змінюють умови праці та автоматизують процеси.
Роботодавці переглядають не лише вимоги у вакансіях, а й підходи до управління персоналом: кого вони готові наймати, яких навичок навчати, як утримувати працівників і які процеси можна автоматизувати.
Зробіть своє життя простішим, оформлюйте кредитну картку для щоденних потреб. Зручний каталог вже на Finance.ua.
Дефіцит працівників зберігається
За даними Національного банку України, кількість резюме, розміщених на Work.ua, у травні 2026 року зросла на 26% порівняно з травнем 2025-го. Водночас кількість вакансій збільшилася лише на 4%. У середньому на одну вакансію припадало 1,8 кандидата проти 1,5 роком раніше.
За даними НБУ, у березні та квітні стало значно складніше знаходити кваліфікованих працівників. Регулятор пов’язує це зі збільшенням розриву між навичками шукачів роботи та вимогами роботодавців.
Дефіцит працівників змушує компанії переглядати традиційні критерії відбору. За інформацією Work.ua, нині 46% вакансій відкриті для кандидатів без попереднього досвіду. Рік тому їхня частка становила 39%. Кожна четверта вакансія доступна для студентів.
Внутрішнє навчання, перекваліфікація, наставництво та короткі практичні програми, адаптовані до конкретних посад, поступово стають новою нормою.
Зі свого боку кандидати звертають увагу не лише на рівень заробітної плати. Важливими факторами також є гнучкість графіка, можливості для розвитку, характер роботи та ставлення компанії до своїх співробітників.
Підприємства залучають нові групи працівників
Через нестачу робочої сили компанії звертаються до груп, які раніше були недостатньо представлені на ринку праці. Йдеться про ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, кандидатів старшого віку, молодь без досвіду та жінок, які обирають професії, що традиційно вважаються «чоловічими».
Згідно з опитуванням Американської торгової палати в Україні та Citi Ukraine, опублікованим у червні 2026 року, 60% компаній-респондентів уже працевлаштовують ветеранів.
Водночас компанії більше не можуть розраховувати на те, що кожну проблему можна вирішити збільшенням чисельності персоналу. Замість постійного пошуку нових співробітників вони інвестують у перекваліфікацію, внутрішню мобільність, автоматизацію та ефективніше використання наявних команд.
Штучний інтелект також розглядають як спосіб частково компенсувати нестачу робочої сили. Однак його систематичне використання переважно зосереджене в технологічному секторі. В інших галузях такі інструменти часто застосовують фрагментарно та неформально.
Заробітної плати вже недостатньо
Дефіцит робочої сили посилює конкуренцію за працівників і сприяє зростанню заробітної плати. За даними Державної служби статистики України, середня місячна заробітна плата працівників, зайнятих повний робочий день, у червні 2026 року сягнула 735,19 грн ($16), що на 25,4% більше, ніж роком раніше. Порівняно з травнем заробітна плата зросла на 5,9%.
У реальному вираженні, з урахуванням інфляції, зростання становило приблизно 17%.
Однак бізнес не може безкінечно підвищувати зарплати. Тому конкуренція за працівників дедалі більше переміщується у сферу умов праці, безпеки, навчання, гнучкості, кар’єрного зростання та підтримки співробітників.
Які зміни залишаться після війни
Дефіцит робочої сили не просто змусив підприємства тимчасово знизити свої вимоги. Він змінив саме визначення того, що робить кандидата придатним. Досвід і освіта залишаються важливими, але пріоритетними дедалі частіше стають потенціал, здатність до навчання та адаптивність.
Для роботодавців це означає нову відповідальність: не лише знайти людину, а й підготувати відповідне робоче місце, забезпечити навчання, створити можливості для зростання та дати працівникам причини залишитися. Для працівників це означає більше можливостей розпочати кар’єру навіть без «ідеального» резюме.
Війна різко прискорила ці зміни, але демографічні втрати, міграція та нестача конкретних навичок не зникнуть одразу після її закінчення. Тому працевлаштування за потенціалом, внутрішнє навчання, інклюзія та автоматизація, ймовірно, стануть не тимчасовими кризовими заходами, а постійними рисами українського ринку праці.
За матеріалами: Kyiv Post
Поділитися новиною
