337
Банкіри хочуть змін в Кодекс про банкрутство боржників
— Кредит&Депозит
Назріли зміни, які здатні захистити права кредиторів у справах про банкрутство боржників.
Про це заявили банкіри під час круглого столу, який організував «Фінансовий клуб».
Читайте
також: Є
хвилинка? Опитування від Finance.ua
«У нас 80% портфеля (NPL. — Ред.) — це процедура банкрутства. На жаль, це не процедура захисту кредиторів, а процедура, яка дає можливість боржнику уникнути виконання зобов’язань. Що можна зробити? Лише десяток змін до Кодексу з процедур банкрутства кардинальним чином змінить цю ситуацію. Це мають бути точкові зміни, не глобальні», — заявив член правління Укрексімбанку Дмитро Каплюк.
Дмитро Каплюк одразу навів декілька прикладів необхідних змін. «У нас є кредити, які по 10 років у процедурі банкрутства. Друге — арбітражні керуючі, які регулюються комісією при Мін'юсті, яка, на жаль, не захищає інтереси кредиторів. До війни ми десь робили 20 звернень до комісії. Завжди отримували відповіді або відписки. Відповідно арбітражні керуючі не бояться діяти не на користь банків», — зазначив пан Каплюк.
На думку банкіра, є недоліки і в системі реалізації активів по процедурі банкрутства. «Боржники або компанії, пов’язані із ними, можуть просто зривати торги. Заявляються, пропонують найвищу ставку, потім забирають свої гарантійні внески. А банк вимушений йти на другі торги, на треті торги», — підкреслив він.
Є навіть нещодавній кейс. «Якраз зараз проходимо таку ситуацію із одним з найбільших логістичних центрів біля Києва. Мали близько пів мільярда гривень отримати рекавері та реінвестувати в економіку, а пройшли другі торги, за результатами яких знову нічого не отримали. Тому потрібні 10 змін, які дозволять банкам бути набагато ефективнішими у процедурах банкрутства, які б ми зі свого боку ініціювали з державними банками. Зараз час зайнятися цим питанням», — впевнений Дмитро Каплюк.
В Ощадбанку додали приклади недоліків Кодексу. «Спочатку виконавча служба йшла шляхом прямого виконання закону про захист прав кредиторів і продавала заставне майно. Потім змінилося керівництво Державної виконавчої служби, і вони припинили виконувати виконавчі написи чи рішення суду про звернення стягнення на заставу, якщо там є кримінальний арешт», — розповів заступник голови правління Ощадбанку Арсен Мілютін.
Це змусило банк йти іншим шляхом. «Ми пішли шляхом примушування виконавців продавати це майно. В деяких випадках отримали таке позитивне рішення. А в деяких випадках АРМА прийшло в наше провадження і сказало, що вони проти, і суддя відмовив нам», — розповів Арсен Мілютін.
Експерт з захисту прав людини в умовах бойових дій Офісу Генерального прокурора визнав можливість зловживань правоохоронцями інструментом арешту майна в рамках кримінальних проваджень. «Ми діємо в рамках Кримінально-процесуального кодексу, але він може йти в розріз із іншими законами. Певною мірою законодавець обмежив нас, і є такі спекуляції, тому що кримінальне провадження зареєструвати дуже просто в порядку статті 214 КПК. І деякі недобросовісні особи можуть цим користуватися», — сказав Емір Абдуллаєв.
Через ці проблеми банки не хочуть фінансувати угоди з викупу активів на аукціонах державної системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). «Ми доволі часто спілкуємося із бізнесом, в тому числі коли ми реалізуємо якісь активи боржників. І бізнес підходить до нас і каже, що знає про всі ці проблеми, що купуючи якийсь актив, тривалий час ще ти не зможеш ним користуватися, тому що боржники використовують недосконалість нашої судової системи, законодавства, щоб блокувати доступ новому власнику. І кажуть: «А давайте ми з банком поговоримо про те, щоб купити це майно в кредит, в заставу, можливо, додаткові ще свої застави внесемо. І майже 99% відмов отримуємо», — розповів генеральний директор ДП СЕТАМ Олександр Мамро.
Борітеся — поборемо! Слава Україні!
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
