Звільнення через відсутність працівника та зв'язку з ним понад чотири місяці
Тепер у роботодавця є можливість припинити трудовий договір у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Про це пише Кадровик.
Які умови такого звільнення? Раніше роботодавцю було складно звільнити працівника-прогульника, навіть якщо його немає на роботі рік і з ним відсутній зв’язок. Частина перша статті 149 КЗпП встановлює роботодавцю чітку вимогу:
«До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення».
Після нападу рф на Україну та введення воєнного стану ситуація загострилася. Працівники, рятуючи життя, виїхали зі своїх міст і тривалий час не виходять на зв’язок з роботодавцем.
Врегулювання таких випадків стало можливим після оновлень у законодавстві.
Зважайте, щоб звільнення за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП було правомірним, має виконуватися одночасно дві умови:
- працівника немає на робочому місці понад 4 місяці поспіль;
- у роботодавця відсутня інформація про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль.
Щоб задокументувати факт того, що працівника немає на роботі й немає інформації про причини відсутності вам знадобляться:
- акти про відсутність на роботі з нез’ясованих причин,
- доповідні про те, що працівнику телефонували, писали, відвідували вдома тощо.
Якщо працівник виїхав і не може працювати дистанційно, але виходить з роботодавцем на зв’язок, звільнити його у зв’язку з відсутністю на роботі понад чотири місяці не маєте права.
Відлік чотирьох місяців відсутності працівника
Чотиримісячний строк відсутності працівника на роботі та зв’язку з ним обчислюється, керуючись частиною третьою статті 241-1 КЗпП:
- строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Чотири місяці від дня, коли Закон № 2352 набрав чинності, тобто з 19 липня 2022 року, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України).
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною