723
Ярина Паш: Фінризики. Як компанії втрачають гроші через валютні та контрактні помилки
— Особисті фінанси
Може
скластися враження, що фінансові ризики переважно пов’язані
з нестабільністю на ринку, інфляцією чи швидкою зміною валютного та податкового
законодавства. Безумовно, такі чинники теж присутні. Однак, практика показує,
що значна частина втрат компаній виникає не лише від обставин і ситуацій, які
від них не залежать. Мова про дії, які безпосередньо перебувають під зоною
впливу компаній.
У
цій колонці розкриваємо питання, як валютні коливання у поєднанні з юридично
недосконалими договорами стають каталізатором фінансових збитків, судових
спорів та податкових донарахувань. Надамо практичні рекомендації, як
мінімізувати такі ризики.
Типи
основних валютних помилок
1.
Різна валюта доходу й валюта витрат. Одна з найрозповсюдженіших помилок —
коли компанія отримує доходи в одній валютні, а зобов’язання має в іншій.
Типова
ситуація, яка неодноразово зустрічається на ринку, коли виторг
номіновано у гривні, тоді ж як витрати у євро або доларах США. У такому випадку
при різкому коливанні курсу маржа миттєво скорочується.
Для
кращого розуміння наведу практичну ситуацію: компанія‑імпортер побутової техніки
уклала довгостроковий контракт у доларах США з фіксованою ціною, але продавала
продукцію для українського споживача у гривні. Після девальвації гривні
рентабельність угоди стала від’ємною, а переглянути ціну не дозволяли умови
договору.
2.
Фіксована ціна контракту у валюті. На початку домовленість про фіксовану
ціну у договорі виглядає зрозумілою та привабливою для бізнесу. Однак проблеми
починаються тоді, коли контракт довгостроковий, а валюта —
нестабільна.
На
практиці реальним сценарієм може стати така ситуація: компанія підписала річний
договір постачання продукції із фіксованою ціною у євро без можливості
перегляду. Протягом дії договору курс євро суттєво зростав щомісяця, тому кожна
нова постача товару значно зменшувала прибуток підприємства.
3.
Курсові різниці та податковий/бухгалтерський
облік. Якщо
курсові різниці неправильно враховуються в бухгалтерії або податковому обліку,
це не завжди помітно одразу. Та з часом це призводить до фінансових втрат,
особливо під час перевірок.
Серед
найпоширеніших помилок варто виділити:
·
некоректне визначення дати виникнення доходу
або витрат;
·
ігнорування курсових різниць за
довгостроковими зобов’язаннями.
Органи,
що контролюють ці процеси кваліфікують такі помилки як заниження фінансового результату,
що тягне за собою донарахування податків, штрафи та пеню.
Для
наочності: компанія роками не відображала курсові різниці за валютною позикою.
Під час перевірки отримала донарахування податку та штрафні санкції.
З огляду на інформацію вище, під валютним
ризиком варто розуміти своєрідну фінансову невизначеність, пов’язану зі зміною
валютних курсів. Вона виникає тоді, коли грошові потоки компанії (доходи,
витрати, зобов’язання чи розрахунки. — Авт.) виражені в різних валютах або у
валюті, на яку компанія не має впливу.
Такий ризик проявляється не в безпосередній зміні
курсу, а в її економічному ефекті: скороченні маржі, викривленні фінансового
результату та виникненні податкових наслідків.
Основні
контрактні помилки
1.
Недоліки валютних умов контракту. Трапляється, що положення контракту,
які виглядають зрозумілими на папері, на практиці можуть мати критичні фінансові
наслідки для підприємства.
Найбільш
ризиковими можуть стати наступні положення договору:
·
фіксована ціна договору без можливості
перегляду;
·
відсутність валютного застереження;
·
відсутність механізмів врегулювання спорів
щодо валютних коливань.
2.
Неврегульованість валютних ризиків. Якщо договір не визначає, яка сторона
несе валютний ризик, на практиці його зазвичай бере на себе економічно слабша
сторона або та, яка отримує платіж із затримкою.
Фактично
це може виглядати так, умовне ТОВ підписує контракт із ціною, визначеною в
іноземній валюті, але договір не містить положень про валютний ризик чи порядок
перерахунку платежів. Оплата надходить пізніше запланованого строку, за цей час
курс валюти змінюється, і компанія фактично отримує менший гривневий
еквівалент, ніж розраховувала під час укладення договору.
Щоб
уникнути негативних наслідків через коливання валютного курсу, сторонам
доцільно передбачити у договорі, яким саме чином враховується валютний ризик.
Найбільш поширеним і зрозумілим для бізнесу рішенням є прив’язка оплати до
курсу валюти на конкретну дату. Наприклад, на дату фактичного платежу. За
такого випадку зміна курсу автоматично впливає на суму оплати, а курсову
різницю фактично несе сторона, визначена договором.
Для
наочності наведемо приклад. Компанії уклали договір, у якому ціна визначена в
євро, а оплата здійснюється у гривнях за курсом НБУ на дату платежу. Через
затримку оплати курс євро зріс, унаслідок чого покупець сплатив більшу суму у
гривні. Водночас продавець отримав повний еквівалент погодженої ціни в євро та
не зазнав втрат, пов’язаних з коливанням курсу.
Отже,
контрактний ризик — це потенційні фінансові втрати, які виникають внаслідок
того, що договірні умови не враховують чи неналежно врегульовують економічні та
валютні фактори виконання зобов’язань. Він проявляється тоді, коли контракт
фіксує ціну, валюту або порядок розрахунків без механізмів адаптації до змін
ринкових умов, що призводить до порушення економічного балансу між сторонами та
перекладання ризиків на одну з них.
Механізми мінімізації валютних ризиків
Серед
можливих механізмів мінімізації валютних ризиків варто виділити:
1.
Під час налагодження договірних відносин рекомендуємо
пам’ятати про співвідношення валюти доходу та валюти витрат.
2.
Використовувати у договорах валютні застереження
та процедуру перегляду фіксованої ціни.
3.
Встановити чіткі положення у договорі: хто і
за яких умов несе валютний ризик.
4.
Використовувати хеджування (форвардні
контракти, ф’ючерси, опціони, свопи. — Авт.) та страхування від валютних
ризиків.
5.
Не використовувати шаблонні договори, а
розробляти індивідуальні, які б враховували всі потенційні ризики та створювали
засоби захисту інтересів вашого бізнесу.
Висновок
Компанії втрачають гроші через валютні та контрактні
помилки не тому, що курс змінюється, а через відсутність чітких рішень у
договорах.
Валютні ризики неможливо скасувати, але їх можна
передбачити, розподілити і контролювати. Тому радимо активно використовувати
правові інструменти для зменшення валютних ризиків, щоб захистити й посилити
свої фінансові результати.
Ярина Паш, юристка практики супроводу бізнесу в Juscutum
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
