0 800 307 555
0 800 307 555

Як у Європі оновлюють побутову техніку та чому це корисно знати українцям

Технології&Авто
232
Оновлення побутової техніки, джерело фото: pixabay
Оновлення побутової техніки, джерело фото: pixabay
Ви українець і вирішили купити новий холодильник. Чудово. Але ж куди подінете старий? Якщо він ще в робочому стані, то можете його продати, або ж відвезти на дачу. Якщо не в робочому — йому дорога на смітник. Зазвичай, алгоритм дій приблизно такий. Якщо ви поділитеся цим досвідом з європейцями, вони щонайменше здивуються.
Та який же шлях проходить стара побутова техніка в Європі, та що корисного з цього можуть взяти для себе українці?

Чому побутову техніку не можна викидати просто на смітник?

Більшість побутових приладів мають в своєму складі багато токсичних речовин, таких як кадмій, свинець, ртуть, нікель, формальдегід. Якщо віднести прилад на смітник, він буде роками забруднювати довкілля, отруювати ґрунт і воду. А фреон з холодильників та кондиціонерів — руйнувати озоновий шар.
До того ж у побутовій техніці є метали, пластик, плати, кабелі та інші компоненти, які можна відокремити і використані повторно, переробити на вторсировину.
Тому найбільш «цивілізований» спосіб позбутися старої побутової техніки — віддати її на утилізацію. В Європі це — залізобетонне правило, якого суворо дотримуються. Стару техніку заборонено викидати у звичайні смітники. За це передбачені суттєві штрафи, які в різних країнах коливаються в середньому в діапазоні від 1 тис. до 15 тис. євро.

Що роблять із старою побутової технікою в Європі?

Оновлюють техніку, як правило, досить часто, в середньому раз на 5 років. Технологічний прогрес не стоїть на місці, і з кожним роком з’являються все сучасніші прилади, кращої якості та з новим функціоналом. Тому європейці зазвичай не чекають, щоб техніка «відслужила» своє аж до того моменту, поки остаточно перестане працювати. А поступово замінюють всі прилади в домі на новіші.
Окрім того, ремонтувати побутові прилади в Європі часто невигідно. Наприклад, ремонт пральної машини обійдеться в 200−250 євро, тоді як нова коштуватиме 300−400 євро. Відповідно сенсу ремонтувати немає. Тоді як в Україні ремонт може бути недорогим щодо до вартості нової техніки.
<i>Ремонтувати побутові прилади в Європі часто невигідно, джерело фото: pixabay</i>
Ремонтувати побутові прилади в Європі часто невигідно, джерело фото: pixabay
Відвозити стару техніку на дачу чи тим більше складати її в гаражі для європейців дивно. Бо якщо на дачі знадобиться холодильник, то туди купують новий, а зберігати старі речі роками на випадок «а раптом згодиться» не заведено.
Тому коли європейці вирішують попрощатися з тим чи іншим побутовим приладом, вони обирають один із варіантів його позбутися. Це може бути:
  1. Здавання в магазин просто під час купівлі нової техніки.
  2. Відвезення до муніципальних пунктів збору.
  3. Замовлення спеціальної служби вивезення великогабаритного сміття.
  4. Благодійні пожертви.
Розглянемо детальніше кожен з цих методів і як вони працюють.

Здавання старої побутової техніки в магазин

В більшості країн Європи цей спосіб найбільш поширений і найпростіший для споживачів. Працює він таким чином: покупцеві привозять нову побутову техніку з магазину (наприклад, пральну машину, посудомийку чи холодильник), натомість забирають та вивозять стару. Як правило, це стосується саме крупногабаритної техніки. Найчастіше це не обмін по trade-in, а безкоштовне вивезення техніки. Навіть якщо вона ще працює.
Звісно, це не обов’язкове правило і покупець може залишити собі будь-який старий прилад, якщо захоче. Але так зазвичай не відбувається, людям не потрібні дві одиниці побутової техніки з однаковим призначенням.
Цікаво, що часто великі магазини побутової техніки на законодавчому рівні зобов’язані приймати стару техніку. Навіть якщо у них не купують нову. Далі ці прилади відправляють на утилізацію.

Утилізація через муніципальні пункти збору

Власники старої побутової техніки можуть самостійно доправити її до спеціальних пунктів приймання вторинної сировини — Муніципальних центрів. Здати техніку там можна безкоштовно.
Такі пункти прийому є у кожному місті. Знайти найближчий пункт можна через вебсайти муніципалітетів. Зазвичай, окрім старої техніки, там приймають батарейки, а також хімічні відходи (фарби, розчинники, засоби для чищення) чи інші прилади з небезпечними речовинами.
Сам процес утилізації починається з того, що стару техніку розбирають на компоненти та вилучають небезпечні речовини (ртуть, свинець, фреони тощо). Після чого відокремлюють інші матеріали та направляють їх на переробку.
Наприклад, можна зустріти рідкісноземельні метали та дорогоцінні метали (золото, срібло, мідь), які містяться в електронних платах та мікросхемах. Цікаво, що кожного року з електронних відходів у ЄС вилучають різноманітних матеріалів на суму понад 5 млрд євро.
<i>Утилізація побутової техніки, джерело фото: pexels</i>
Утилізація побутової техніки, джерело фото: pexels
Також на переробку відправляють пластикові корпуси, скло з моніторів та телевізорів тощо. Головний принцип — мінімізувати шкоду для довкілля та використати повторно всі матеріали, де це можливо.
До речі, скло можна переробляти нескінченну кількість разів без втрати якості. Натомість «життєвий цикл» пластику становить лише декілька переробок. Разом із цим переробляти його досить вигідно — в країнах Європи тонна очищеного пластика коштує близько 1 тис. євро.
Загалом бізнес на переробці відходів — поширене явище в країнах Європи. Настільки, що Швеція навіть почала імпортувати сміття, адже країна стала лідером з утилізації та навчилася використовувати повторно 99% відходів. А сміття з інших країн потрібне Швеції для завантаження понад 30 сміттєспалювальних заводів, котрі переробляють відходи в електрику та тепло.

Замовлення спеціальної служби

Ще один спосіб здати великогабаритну техніку — замовити спеціальні служби, які займаються збиранням таких приладів на постійній основі. Часто вони працюють за попереднім записом, який треба зробити щонайменше за тиждень, а іноді й за місяць. Послуги таких служб платні і коштують близько 50 — 120 євро.
Як правило, великогабаритну техніку не можна просто винести на смітник. Але в деяких випадках залишити побутову техніку біля сміттєвих баків можна, якщо ви точно знаєте, що у вашому районі їздить спеціальна бригада утилізаторів за визначеним графіком.

Благодійна пожертва

В багатьох країнах Європи є соціальні магазини, куди можна відвезти стару побутову техніку в робочому стані. Також можна віддати прилади благодійним організаціям. Далі її передають малозабезпеченим людям або тим, хто її потребує.
<i>Стару побутову техніку в робочому стані можна пожертвувати, джерело фото: pexels</i>
Стару побутову техніку в робочому стані можна пожертвувати, джерело фото: pexels
Ще один варіант «поділитися» робочою, але вже непотрібною побутовою технікою — виставити її на вулицю у спеціально відведених місцях. Часто це неподалік сміттєвих баків. На приладах потрібно залишити стікери з написами «справне», або «подарую».

Що роблять зі старою побутовою технікою в Україні?

Найчастіше стару техніку хочуть використовувати якнайдовше або повторно. В ній замінюють деталі, віддають в ремонт, або продають через спеціалізовані платформи. З точки зору екологічності, прагнення продовжити термін служби побутової техніки розглядається лише позитивно.
Натомість негативним явищем є «Накопичувальний синдром», присутній у багатьох українців. Не наважуючись розпрощатися з непотрібними речами, люди збирають їх роками, тоді як відправка на переробку дала б можливість використовувати вторсировину.
І хоч в Україні утилізація небезпечних відходів не настільки налагоджена, як в Європі, в нашій країні існують спеціалізовані пункти приймання та організації, які такі послуги надають. Наприклад, у Києві функціонує науково-виробниче підприємство «Екологічна лабораторія», яке приймає на утилізацію побутову офісну, комп’ютерну та іншу техніку з небезпечними складниками. Послуги з утилізації для підприємств і населення також надає компанія «Екологічні інвестиції».
Наприклад, у Києві функціонує науково-виробниче підприємство «Екологічна лабораторія», яке приймає на утилізацію побутову офісну, комп’ютерну та іншу техніку з небезпечними складниками. Послуги з утилізації для підприємств і населення також надає компанія «Екологічні інвестиції».
Наведемо контакти деяких служб, які займаються прийомом побутової техніки в Україні:
МістоНазва службиКонтакти
КиївЦентр управління відходамивул. Липківського Василя Митрополита, 16, тел: +380673298717
КиївЕкологічні інвестиціївул. Верхній Вал, 4-А, офіс 315-А тел: +380442096396
КиївDomfortтел: +380681290952
БучаМПП “РАДА”вул. Яблунська, 99, тел: +380964607862
Вся Україна (доступність послуг для конкретного міста потрібно уточнити додатково)COMFY800303505
Вся Україна (обласні центри)ТОВ "Пром ВДМ"Дніпро, вул. Стартова,5, тел: +380992069281
ЗапоріжжяТОВ “НДІ “Укрекопроект”вул. Леоніда Жаботинського, 53, тел: +380976477906
Загалом знайти, куди в Україні здати на утилізацію старий холодильник чи посудомийну машинку, в більшості випадків реально. Проте, для цього потрібно докласти зусиль.

Яку б/в техніку з Європи продають в Україні?

Замість висновків, надамо відповідь на питання «Звідки ж береться „побутова техніка з Європи“ в українських магазинах з аналогічною назвою?». Варіантів поповнення асортименту таких магазинів декілька:
  • Виставкові зразки (техніка, яка стояла на вітринах).
  • Лізингові компанії, які здавали техніку в оренду громадянам чи офісам на кілька років.
  • Техніка з дрібними дефектами та браком.
  • Моделі, які не були продані вчасно, і потрапили у сток центри.
  • Програма утилізації — старі прилади, які здали в магазин побутової техніки під час купівлі нових.
Дізнатися, яким саме шляхом потрапив до українського магазину вживаної побутової техніки конкретний прилад, можна, запитавши про це у продавця. Останнього бажано обирати з гарною репутацією або за рекомендаціями від знайомих.
Загалом купівля б/в техніки з Європи приваблює покупців можливістю обрати товари відомих європейських брендів високої якості, які не представлені на ринку України, за помірними цінами. Але важливо, щоб продавець надавав гарантію роботи такої техніки хоча б на півроку.
Якщо ж говорити про європейський ринок, то в більшості країн аналогічних магазинів фактично немає. Хіба що ті, які пропонують вживану спеціалізовану професійну техніку (як кавомашини для кав’ярень чи промислові пральні машини. — Ред.). У цьому аспекті культура споживання також відрізняється.
Загалом європейський досвід поводження зі старою побутовою технікою мав би стати корисним прикладом для українців. Почати було б непогано з того, щоб налагодити процес утилізації на рівні звичайних побутових споживачів, якого в нашій країні фактично не існує.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас