32
Як правильно звільнитися з роботи: заява, строки та розрахунок
— Особисті фінанси
Рішення про звільнення прийняте, але потрібно розуміння всіх кроків процесу звільнення з роботи. Потрібно насамперед подати правильно складену письмову заяву, після чого необхідно відпрацювати стандартні два тижні, передати справи, отримати розрахунок. Водночас на практиці процедура припинення трудових відносин приховує чимало юридичних нюансів, винятків та альтернативних шляхів.
Про це повідомляє OLX.Робота.
Зробіть своє життя простішим, оформлюйте кредитну картку для щоденних потреб. Зручний каталог вже на Finance.ua.
Способи звільнення
Припинення трудових відносин за власним бажанням регулює стаття 38 КЗпП. Звільнення за угодою сторін здійснюється згідно з пунктом 1 статті 36.
| Підстава | Строк попередження (відпрацювання) | Чи можна передумати | Для кого вигідно |
|---|---|---|---|
| За власним бажанням (ст. 38 КЗпП) | 2 тижні з моменту подання звернення або дата із заяви за поважної причини | Так, до закінчення строку попередження | Тим, кому потрібне звільнення без згоди роботодавця |
| За угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) | Будь-яка погоджена дата | Лише за взаємною згодою | Тому, хто бажає піти негайно й має змогу домовитися про це з керівником |
Звільнення за угодою сторін є найоптимальнішим варіантом. Коли ж згоди керівника отримати немає змоги, залишається лише процедура за статтею 38.
Як звільнитися за власним бажанням
Звільнення за власним бажанням є законним правом працівника. Співробітник може в будь-який момент розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні або в інший строк, якщо для цього є поважні причини:
- Складіть письмову заяву.
- Передайте заяву керівнику або кадровику.
- Дочекайтеся закінчення строку відпрацювання.
- Ознайомтеся з офіційним наказом про звільнення. Уважно прочитайте його та поставте свій підпис про ознайомлення.
- Отримайте вихідні документи та повний фінансовий розрахунок.
Із заяви починається процедура припинення трудових відносин, тому надважливо скласти її правильно. Закон не встановлює певної чіткої форми такого звернення, проте діловодна практика та вимоги кадрового обліку визначають перелік обов’язкових реквізитів, без яких документ не матиме юридичної сили.
Належним чином складена заява на звільнення за власним бажанням має містити кілька обов’язкових елементів. Перевірте, чи у ній наявні:
- адресат (посада й ПІБ керівника, назва підприємства);
- заявник (ваші ПІБ і посада);
- формулювання «Прошу звільнити мене за власним бажанням з [дата]»;
- причина звільнення з роботи (якщо вона дає право звільнитися в бажаний строк);
- дата складання та ваш особистий підпис.
Якщо в заяві вказані поважні причини для дострокового припинення співпраці, додайте підтвердні документи. Це може бути довідка про зарахування до закладу освіти, медичний висновок тощо.
Роботодавець не має права відмовитися прийняти заяву. Якщо звернення ігнорують, надішліть рекомендований лист з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Чи обов’язково відпрацьовувати два тижні
Питання, за скільки треба попередити про звільнення, однозначної відповіді не має, адже все залежить від конкретної ситуації. Стандартно достатньо двох тижнів для попередження. Відлік терміну відпрацювання при звільненні починається з наступного дня після подання заяви.
Про те, як звільнитись без відпрацювання, йдеться в частині першій статті 38 КЗпП. Підставою для такого припинення трудових відносин може стати:
- переїзд на нове місце проживання або переведення чоловіка чи дружини в іншу місцевість;
- вступ до закладу освіти;
- вагітність, догляд за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю;
- догляд за хворим членом сім’ї або особою з інвалідністю I групи;
- вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом тощо.
За чинною ст. 4 Закону № 2136-IX працівник може звільнитися без відпрацювання, якщо підприємство знаходиться в районі бойових дій, через що з’являється загроза його життю та здоров’ю. Виняток — примусове залучення до суспільно корисних робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Працівник має право відкликати заяву до закінчення строку попередження. Винятком може бути ситуація, коли на ваше місце вже запрошено працівника, якому не можна відмовити в прийнятті на роботу (наприклад, у зв’язку з його переведенням на посаду).
Розрахунок при звільненні
Розрахунок при звільненні охоплює всі суми, які роботодавець заборгував працівникові. Сюди входять:
- заробітна плата;
- компенсація за невикористану відпустку;
- вихідна допомога, премії та інші виплати, передбачені законом, трудовим чи колективним договором.
Остаточний розрахунок проводять у дату звільнення. Якщо працівник у цей час не працював, належні суми виплачують не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).
Роботодавець зобов’язаний виплатити заборговану суму в термін, визначений статтею 116 КЗпП. За затримку з його вини працівник може стягнути середній заробіток за весь час затримки, але не більше ніж за шість місяців (ст. 117 КЗпП). Якщо гроші не надійшли або надійшли невчасно, надішліть письмову вимогу, потім подайте скаргу до Держпраці (інспекції праці) чи суду.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
