43
Виснаження економіки. Що буде з цінами, курсом валют та пальним восени
росія дедалі більше б’є не лише по військових об’єктах, а й по інфраструктурі, від якої залежить робота української економіки. Горять склади великих ритейлерів, під ударами опиняються логістичні об’єкти та АЗС, а великі судна перестали заходити в порти Великої Одеси.
Про це йдеться у новому відео на YouTube-каналі Finance.ua.
Для бізнесу це означає проблеми з логістикою та експортом, а для фермерів — необхідність шукати альтернативи для зберігання врожаю. Експерти говорять про нову фазу війни — виснаження економіки.
Чому росія б’є по економічній інфраструктурі
Про те, що війна переходить у фазу тотального виснаження, останнім часом говорять не лише публіцисти. Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов зазначав, що росія намагається знищувати українську інфраструктуру та економіку в цілому.
Публіцист Віталій Портников пояснює, що росія використовує так звані «технологічні вікна» та одночасно намагається тиснути на українське суспільство.
«Другий момент, який пов’язаний із цілями путіна — це повітряний терор, залякування українського мирного населення, створення настроїв паніки і капітуляції перед росією».
За його словами, ще одним важливим завданням є знищення інфраструктури, необхідної для нормального функціонування великих українських міст.
Наслідки таких атак уже помітні для бізнесу: горять склади, гіпермаркети та логістичні термінали. Окремою проблемою стали порти — з середини літа великі судна повністю припинили заходити в порти Великої Одеси.
Під ударом опинилися бізнес, логістика та пальне
Старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко в інтерв’ю «Лівому Берегу» нагадує: удари по бізнесу та інфраструктурі супроводжують Україну протягом усього повномасштабного вторгнення.
У 2022 році реальний ВВП України скоротився на 28,8% — зокрема через руйнування та втрату налагоджених економічних і логістичних зв’язків. За словами економістки, ці ризики залишаються актуальними й зараз, хоча різні регіони та бізнеси відчувають їх по-різному.
Останнім часом посилилися удари по АЗС, особливо у прифронтових регіонах. Це ускладнює постачання пального. Паралельно зберігаються ризики проблем з енергопостачанням: перебої з електрикою та теплом впливають як на підприємства, так і на населення.
Портников також вважає, що руйнування мають і ширшу мету — продемонструвати іншим пострадянським країнам наслідки протистояння з росією.
«Питання навіть не в тому, чи може путін захопити Україну чи ні. Питання в тому, що самі руйнування в Україні мають переконати колишні радянські республіки не тікати від росії, а погоджуватися з нею», — каже він.
Фермери ховають зерно, а ціни на пшеницю падають
Окремо складною залишається ситуація в агросекторі. Великі агрохолдинги мають власні елеватори й можуть притримати врожай, хоча під удари потрапляють і такі об’єкти.
Для невеликих фермерів можливостей значно менше. Частину зерна доводиться зберігати у звичайних поліпропіленових рукавах, оскільки невідомо, як довго його доведеться тримати.
Водночас надлишок зерна тисне на ціни. Ще навесні тонна пшениці на внутрішньому ринку коштувала в середньому 9800 грн. Зараз — близько 5000 грн.
Одна з причин — великі перехідні запаси. За даними Держслужби статистики, перед початком цьогорічних жнив в Україні залишалося близько 10 млн тонн не вивезеного зерна минулого врожаю. Це майже вдвічі більше, ніж роком раніше.
До старих запасів додався новий урожай. Водночас пошкодження портів та перебої з електропостачанням обмежували можливості для експорту. У результаті пропозиція зерна зростає, а ціни продовжують падати.
Чому міжнародна допомога врятує курс гривні від катастрофи та як бізнес виживає в умовах дефіциту кадрів і зростання тарифів — дивіться у відео:
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
