307
Вадим Груша: як регулюються криптовалюти у США, та можуть регулюватись в Україні
— Криптовалюта
У жовтні 2024 року комісар комісії з
цінних паперів США (SEC) заявив, що підхід регулятора до
криптовалют протягом останніх років став «катастрофою для всієї індустрії». Він
визнав, що вони не розробили керівні принципи, а поклалися на
правозастосування. У підсумку «різні суди винесли різні рішення».
Тим часом в Україні голова Комітету з
питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що в країні можуть легалізувати криптовалюту
в першій половині 2025 року.
Весь цей процес триває щонайменше з 2020 року, вже навіть було ухвалено Закон
«Про віртуальні активи», але він так і не набув чинності.
Це відбувається в той час, як ринки,
корпорації та інші держави дедалі більше освоюють нові рубежі криптовалют,
впроваджуючи технологію у фінансову систему.
Усе це призводить не лише до втрати
прибутку для всіх учасників крипторинку, а й утримує його в зоні
невизначеності, де відсутні чіткі та прозорі правила.
Про проблеми
регуляції ринку цифрових активів у США та Україні сьогодні й поговоримо.
Ще у 2013 році FinCEN (Агентство США
з боротьби з фінансовими злочинами) випустило документ про віртуальні активи. У
ньому вона пояснила, що криптобіржі та інші провайдери підпадають під дію
законів щодо боротьби з відмиванням грошей. Відтоді вони повинні дотримуватися
правил KYC (Know Your Customer — знай свого клієнта) і звітувати перед FinCEN.
Наступний
крок був за SEC (Комісія з цінних паперів та бірж США). У 2017 році вона
відреагувала на бум ICO-токенів, які, на її думку, є цінними паперами, а отже,
підпадають під юрисдикцію регулятора.
Через два роки Комісія випустила інструкцію, що мала визначити, які
криптовалюти підпадають під це визначення, та розпочала свій «хрестовий похід».
● У грудні 2020 року SEC подала позов проти Ripple Labs, компанії, що
стоїть за розробкою токена XRP, назвавши його «цінним папером» і заявивши, що
його продаж був незаконним. У 2023 році суд виніс часткове рішення на користь
Ripple Labs, визнавши, що продаж токенів на відкритих криптобіржах не порушував
закону. Проте, станом на жовтень 2024 року справа все ще далека від остаточного
завершення.
● У червні 2023 року Комісія
подала позови проти двох найбільших криптобірж — Coinbase і Binance,
звинувативши їх у порушенні законодавства про цінні папери.
● У листопаді того ж року до
цього списку приєдналася біржа Kraken, яку звинуватили в незаконній діяльності
як незареєстрованої біржі цінних паперів, брокера та клірингової агенції. За
даними SEC, Kraken також не зареєструвала 16 активів, які, на їхню думку,
вважаються цінними паперами. З того часу регулятор продовжує розширювати
перелік активів, що підпадають під визначення «цінних паперів»
І це
лише найбільші випадки. У період із 2013 року до 2023 року SEC подала 173 позови проти
криптовалютних компаній — 46 з них припали на 2023 рік. За цей час регулятор
наклав штрафи на суму $2,79 млрд. За підрахунками CoinGecko, станом на жовтень
2024 року криптовалютні компанії сплатили США $32 млрд у рамках мирових угод.
Станом на 2024 рік регулювання
криптовалют у США відбувається наступним чином:
● CFTC (Комісія з торгівлі
товарними ф’ючерсами) вважає криптовалюти, такі як Bitcoin і Ethereum, товарами
та регулює ринок деривативів. Вона також періодично подає позови до суду.
● FinCEN (бюро Міністерства фінансів
Сполучених Штатів) вимагає від криптовалютних платформ дотримання законодавства
щодо боротьби з відмиванням грошей (AML — Anti-Money Laundering) та правил
«знай свого клієнта» (KYC — Know Your Customer).
● IRS (Податкова служба США)
обкладає криптовалютні транзакції податками як на власність — зокрема, на
дохід, приріст капіталу, обмін і продаж активів.
Водночас SEC класифікує окремі
криптовалюти як цінні папери, вимагаючи їх реєстрації та дотримання правил
захисту інвесторів. При цьому регулятор не вважає за потрібне створювати окреме
законодавство для комплексного регулювання всіх цифрових активів на базі
технології розподіленого реєстру та діяльності криптовалютних компаній.
Чому підхід SEC до регулювання цифрових активів не варто наслідувати
Хоч така
регуляція щонайменше працює, політика Комісії створює чимало ризиків:
● платформи не можуть ефективно
працювати в умовах непрозорості, не ризикуючи при цьому отримати позов або
раптово дізнатися про «багаторічну незаконну діяльність»;
● інвестори можуть вкладати в
криптовалюту, але не знають, який актив наступним буде визнаний «цінним
папером», що суттєво впливає на їхній курс;
● розрізнений підхід створює
непривабливі умови для запуску стартапів або розвитку бізнесу
Визнання комісара SEC у помилковості підходу є важливим, але час уже
втрачено.
За ці роки інші країни зробили крок вперед і стали великими криптовалютними хабами.
У 2025 році ситуація може змінитися. Особливо великі надії покладаються на
заяви Трампа про підтримку криптовалют та можливе створення резерву в Bitcoin.
Також у США активно обговорюються закони, що стосуються стейблкоїнів, майнінгу
та DeFi-сектору.
Однак поки все залишається без змін —
SEC продовжує тримати ринок у страху, застосовуючи до нього звичні, але
недоречні правила щодо цінних паперів.
Водночас регулятор не застосовує ці правила повсюдно: просто в один момент
регулятор визначає певну криптовалюту «цінним папером», без надання чітких
критеріїв, за якими це рішення було ухвалене.
Після цього компанії та біржі, що випускають або торгують цими активами,
визнаються «неліцензованими», а їхня діяльність від моменту випуску токена
вважається «незаконною».
Фактично, у США відсутнє повноцінне
регулювання криптовалют. Це лише розрізнені спроби класифікувати окремі активи
як «цінні папери» і примусити їх працювати за старими правилами через судові
позови та санкції.
Головна проблема регуляторного підходу SEC полягає в тому, що замість визнання
криптовалют як нового класу активів і розробки відповідного законодавства,
американський регулятор продовжує кваліфікувати їх як «незареєстровані цінні
папери» і, відповідно, застосовувати до
них застарілі правила фондового ринку, які не враховують специфіку
криптоактивів.
Сьогодні в Україні є два проєкти
закону, спрямовані на регулювання ринку цифрових активів і діяльності
криптовалютних компаній, представлені двома різними держорганами.
● Міністерство цифрової
трансформації (Мінцифри) першим
ініціювало питання регулювання крипторинку в країні та представило готовий
законопроєкт наприкінці 2021 року. Його ухвалили 2022 року після правок, які
виключають регулювання сектору з боку Мінцифри й передають його НКЦПФР і НБУ.
● Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) почала
розробляти регулювання у 2022 році після підписання президентом виправленого
законопроєкту від Мінцифри. Щодо цифрових активів, Комісія орієнтується на
ухвалений регламент Євросоюзу МіСА та керується усталеними нормами регулювання
традиційних фінансових ринків.
Однак
закон не набув чинності. Після отримання Україною статусу кандидата на вступ до
Євросоюзу, було вирішено переписати законопроєкт і поправки до Податкового
кодексу. Крім того, згідно з меморандумом між МВФ і Україною, необхідно було
врахувати рекомендації фонду.
Наприкінці 2024 року ми все ще не
маємо робочого регулювання, але маємо на руках два нових проєкти — один від
НКЦПФР і один від профільного регулятора, Мінцифри.
У цей момент важливо звернути увагу, що обидва
документи використовували як
основу не тільки минулі напрацювання, а й зведення положень MiCA — європейський
законопроєкт регуляції цифрових активів на території всього Євросоюзу. Його
схвалили 2023 року, він став підсумком багаторічного розроблення правил, що
враховує законодавства 27 країн-членів ЄС.
Тут мені б не хотілося порівнювати
конкретні положення, а зосередитися на суті.
Попри єдині умови ринку, високий
рівень використання криптовалют у країні й один документ в основі, ініціатори
створили, по суті, два різні законопроєкти регулювання.
Відображенням бачення Комісії став
документ № 10 225. Він практично повністю переносить правила MiCA на український
криптовалютний ринок:
● пропонує безпрецедентно
високий рівень контролю індустрії, дуже широкі можливості прямого втручання в
роботу компаній та їх управління;
● НКЦПФР пропонує оподатковувати
всі внутрішні транзакції, включаючи простий обмін між токенами, якщо він
призводить до приросту прибутку. З урахуванням кількості операцій на ринку
контроль цього виглядає нереалістичним.
Метод визначення цифрових активів: залежно від характеристик, той чи інший
актив може бути визнаний віртуальним активом або іншим фінансовим продуктом,
наприклад, цінним папером.
Від типу активу залежить, який регулятор і які правила будуть застосовуватись
до нього. Це створює невизначеність для учасників крипторинку, оскільки правила
можуть відрізнятися залежно від типу активу.
Практично всі запропоновані положення
так чи інакше розроблені за принципом регулювання цінних паперів і фондового
ринку.
Цей підхід повторює політику SEC, яка
після багатьох років зрештою визнала свої помилки.
Повторення цього шляху означає втрату часу, який уже було втрачено, та
пропущену можливість створити сприятливу юрисдикцію для розвитку
криптоіндустрії.
Підхід Мінцифри до регулювання крипторинку
Після появи версії законопроєкту від
НКЦПФР з’явився альтернативний варіант від Мінцифри — законопроєкт № 10 225−1.
Мінцифра адаптувала положення європейського Регламенту MiCA до українського
законодавства та поточного стану українського криптосектору.
Мінцифра прибрала чимало зайвого, що
було необхідне для уніфікації регулювання 27 країн ЄС, але не потрібне в межах
однієї юрисдикції, і спростила правила та вимоги:
● просте правило для визначення
«віртуальних активів» — наявність, або відсутність у їхній основі технології блокчейн.
Це усуває будь-яку плутанину для всіх учасників ринку;
● простий і економний механізм
авторизації криптопровайдерів, безстрокові ліцензії, більш логічні штрафи
порівняно з підходом НКЦПФР, і при цьому забезпечений адекватний зовнішній
контроль;
● низькі податки, які
застосовуються тільки до операцій між криптовалютою та зовнішніми активами —
фіатом, товарами. Внутрішні операції не оподатковуються.
Також передбачена зручна авторизація для закордонних компаній і пільгові
податкові ставки для звичайних користувачів.
Аналітики
з криптомедіа MNBC зробили інфографіку, в
якій виклали всі основні положення законопроєкту № 10 225−1. Якщо обмаль часу на
ознайомлення, то дуже раджу просто подивитись інфографіку для кращого розуміння.
Мінцифра у своїй діяльності постійно спілкується з
криптоспільнотою і демонструє розуміння важливості цієї індустрії для
майбутнього України. Підхід цього відомства відображає те, що наразі потрібно
нашому ринку: прості й зрозумілі регуляторні правила для професійних гравців.
Варто зазначити, що запропонований
Мінцифрою варіант далеко не ідеальний, і ми це розуміємо. Однак у нинішній
ситуації вибір обмежений двома недосконалими варіантами.
На цей час нам необхідне регулювання, щоб ринок міг функціонувати у правовому
полі, щоб була змога запустити крипто-гривневі шлюзи. Проєкт Мінцифри виглядає
більш прийнятним та реалістичним.
Сьогодні
перед Україною стоїть завдання якнайшвидше ухвалити профільне законодавство про
віртуальні активи та запустити повноцінну регуляцію ринку. Це дозволить
криптокомпаніям працювати в правовому полі, офіційно працювати з банківською
системою, гарантуватиме захист інвесторів і створить умови для надання послуг з
цифрових активів на території країни.
Вадим Груша, CEO платформи цифрових фінансів
Trustee Plus
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
