280
В Україні змінюють правила стягнення боргів
— Казна та Політика
Євроінтеграційний законопроєкт № 14005, який Верховна Рада ухвалила на початку квітня, викликав дискусії ще під час розгляду: дехто знайшов у ньому нові підстави для конфіскації майна через борги.
Про це пише «Слово і діло».
Документ отримав статус євроінтеграційного та після ухвалення став законом № 4833-IX. Його мета — удосконалити порядок виконання судових рішень і цифровізувати окремі етапи виконавчого провадження.
Закон поступово набиратиме чинності: частина пунктів мали запрацювати вже з 24 квітня. Йдеться про захист єдиного житла військовослужбовців та перехідний етап оновлення та перевірки Реєстру боржників.
Решта пунктів, які передбачають створення і практичне запровадження Автоматизованої системи виконавчого провадження, повинні запрацювати через 6 місяців з часу публікації закону — 23 жовтня 2026 року.
Цифровізація виконавчого провадження
Ключовою зміною є впровадження цифрових інструментів та автоматизації процесу стягнення боргів.
Центральним інструментом цього є Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП), яка використовуватиме Єдиний реєстр боржників. За допомогою неї у цифровій формі та автоматично відбуватимуться низка етапів стягнення боргів, які раніше вимагали участі працівників відповідних органів:
- загальне спрощення виконавчого провадження;
- автоматичне зняття арештів: якщо заборгованість є меншою за 10 мінімальних зарплат, то після її погашення людина автоматично буде виключена з Реєстру боржників;
- запобігання відчуженню майна боржниками. Боржник не зможе продати або переписати своє рухоме чи нерухоме майно, поки перебуває у Реєстрі боржників, адже той автоматично обмінюватиметься даними про арештоване майно з іншими держреєстрами.
Посилення ролі банків
Крім того, новий закон посилює роль банків задля уникнення схем ухилення від арешту майна:
- банки та інші депозитарні суб’єкти зобов’язані підключитися до Автоматизованої системи;
- у разі відкриття чи закриття банківського рахунку особи, яка перебуває у Реєстрі боржників, банк зобов’язаний повідомити про усі зміни відповідний державний орган або приватного виконавця;
- виконавець провадження має право винести рішення про арешт депозитного рахунку боржника і отримання з нього суми, потрібної для закриття заборгованості.
Нові правила стягнення єдиного житла боржника
Також закон вводить зміни у випадки стягнення єдиного житла боржника. Попередні обмеження дозволяли лазівки як з боку боржника, так і з боку виконавців провадження. Новий закон чіткіше регламентує такі випадки:
- підвищено суму боргу, потрібну для стягнення єдиного житла боржника — з 20 до 50 розмірів мінімальної зарплати. З чинною мінімальною зарплатою (8647 грн) це означає, що якщо ваша заборгованість менша 432 350 гривень, то у вас не мають права відчужувати житло. Утім, як і раніше, житло не вважається єдиним, якщо на вас записана частка іншої нерухомості;
- заборонено стягнення єдиного житла військовослужбовців під час воєнного стану — навіть якщо виконується умова про мінімальний розмір боргу;
- однак, в обох випадках лишаються винятки. Якщо єдине житло є предметом застави цього боргу, або ж у разі необхідності компенсувати збитки, завдані кримінальним правопорушенням, то у боржника можуть його стягнути;
- закон передбачає зняття арештів і виключення з реєстру осіб, які мають заборгованості за житлово-комунальні послуги у зоні бойових дій.
Весь процес виявлення, арешту й відчуження нерухомості тепер відбуватиметься в електронному вигляді та за допомогою автоматичної взаємодії між реєстрами. Таким чином, закон передбачає зменшення впливу людського фактору та запровадження прозорішої системи стягнення боргів.
За матеріалами: Слово і Діло
Поділитися новиною
