ПРОМО
Українські банки стали стійкішими, ніж до початку повномасштабної війни
— Кредит&Депозит
15
Попри повномасштабну війну, українські банки не
просто тримаються на плаву, а демонструють кращу стійкість, збільшення
запасу капіталу та підвищення рівня стабільності.
Про це йдеться в аналітичній статті Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс».
«Фінансова система не лише витримала перші
удари війни, а й активно вдосконалюється. Вже зараз ми бачимо суттєві
результати: капітал банків зріс та має значний запас, що дає змогу
покривати основні ризики навіть в умовах воєнних дій», — пояснює Діляра
Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу».
За її словами, нині вже понад 75%
необхідних вимог ЄС до банківського нагляду виконано. А за деякими
критеріями, наприклад, у сфері покриття операційного ризику, український
підхід навіть жорсткіший, ніж у ЄС.
Посилаючись на дані НБУ, експертка вказала, що станом на 1 червня 2025 року:
- достатність регулятивного капіталу (Нрк) — 15,49% при мінімально допустимих 9,25%;
- основний капітал першого рівня (Нок1) — 15,15% (норма — 5,625%);
- капітал першого рівня (Нк1) — також 15,15% (норма — 7,5%).
«Ці цифри — показник не лише добросовісної
роботи банків, а й ефективності впроваджуваних банківських реформ», —
пояснює Мустафаєва.
Навіть після того, як держава
ретроспективно підвищила податок на прибуток до 50%, банки зберегли
значний капітал і запас міцності. «Але навіть ці навантаження не вибили
банківську систему з колії. Ми маємо реальну подушку безпеки на випадок
повторення шоків, схожих на початок 2022 року», — підкреслює експертка.
Діляра Мустафаєва зазначила, що з 5 серпня
2024 року в Україні діє нова трирівнева структура капіталу: основний
капітал першого рівня, додатковий капітал першого рівня та капітал
другого рівня.
«Це не просто структурна зміна — це
інструмент швидкого реагування на кризи. Сьогодні 97,75% регулятивного
капіталу — це найякісніший капітал, що може негайно поглинати збитки», —
наголосила аналітикиня.
Окрім того, українські банки вже оцінюють
ризики за європейськими підходами. Наприклад, з 2024 року вони подають
звіт за процедурою ICAAP — це внутрішня оцінка капіталу, який потрібен
для покриття всіх ризиків.
До кінця 2026 року Україна планує зробити
ще декілька кроків в напрямку гармонізації вимог до капіталу відповідно
до норм Євросоюзу. Найближчі новації:
- З вересня 2025 року з’явиться новий норматив — коефіцієнт левериджу (LR), який оцінює капітал у відношенні до всіх активів банку без зважування на ризик;
- З березня 2026 року — запрацюють нормативи для покриття ризиків, пов’язаних з операціями на фінансових ринках (цінні папери, іноземна валюта позабіржові деривативи тощо);
- З серпня 2026 року — оновиться підхід до оцінки кредитного ризику, що базуватиметься на міжнародних рейтингах;
- Впровадження буферів капіталу — щоб банки мали додатковий запас на випадок криз.
«У випадку дотримання запланованих термінів
впровадження вищеперелічених новацій, в України вже у 2026 році
з’являється шанс наблизитися до проходження оцінки еквівалентності наших
регуляторних норм до банків та норм ЄС. Це передумова вільної роботи
українських банків на ринку ЄС», — зазначає Мустафаєва.
Оцінка еквівалентності, яку проводить
Європейський банківський орган (EBA) та затверджує Єврокомісія, в
перспективі відкриє українським банкам доступ до роботи на
європейському ринку. Крім того, європейські банки зможуть інвестувати у
свої дочірні компанії в Україні без створення додаткових резервів, що
суттєво спростить прихід іноземного капіталу до України.
«Наближення українського банківського
сектору до стандартів ЄС — це не тільки запорука довіри до банків наших
громадян та бізнесу, а й перша сходинка до зростання інвестицій в
українську економіку» — резюмувала Діляра Мустафаєва.
За матеріалами: Глобус
Поділитися новиною
