42
Україна та Польща на єдиному аграрному ринку ЄС: про виклики перед фермерами
— Аграрний ринок
Сьогодні існує певне нагнітання у фермерських колах Європейського союзу щодо того, як Україна буде заходити в ЄС і як Україна буде отримувати дотації.
Про це зазначила Олександра Авраменко (Head of the European Integration Committee at UCAB (Ukrainian Agribusiness Club) в Любліні, 8 липня, на конференції, що організована Warsaw Enterprise Institute спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Open Society Foundation.
«Спільна аграрна політика ЄС змінюється, але водночас є багато маніпуляцій з цифрами. Коли інші держави приєднувались до ЄС, для них збільшувався розмір спільної аграрної політики. Чому завжди говорять, коли Україна приєднається, то вона обов’язково забере чиюсь частку? — запитує експертка. — Так само було коли інші країни, які приєднувались, і Польща тому свідок, в неї був перехідний період в отриманні дотацій. Це логічно, що Україна буде так само заходити в ЄС — бюджет буде збільшено».
Експертка звернула увагу на кілька важливих аспектів.
Перший момент — Україна не претендує на бюджети інших країн-членів ЄС. Для України, найімовірніше, буде сформований окремий фінансовий пакет у межах бюджету Європейського Союзу, який поступово збільшуватиметься. Тому, за словами експертки, передчасно стверджувати, що український аграрний сектор буде «забирати» дотації інших країн.
Другий важливий аспект — структура аграрного сектору України та Польщі.
«Часто можна почути, що польський аграрний сектор — це переважно фермерські господарства та невеликі земельні наділи. В Україні ситуація значною мірою схожа. Однак ми не оцінюємо аграрний сектор лише з точки зору його соціальної ролі, оскільки українське сільське господарство історично не мало такого рівня підтримки. Ми розглядаємо його з позиції реального ведення підприємницької діяльності», — зазначила експертка.
За її словами, до аграрного сектору варто відносити передусім юридично зареєстровані фермерські господарства та підприємства, які сплачують податки. До цієї категорії входять як невеликі ферми, так і великі аграрні компанії.
«Водночас в Україні існує близько 4 млн домогосподарств, які ми не враховуємо як активних фермерів, оскільки вони переважно вирощують продукцію для власного споживання і не здійснюють її системного продажу. Якщо враховувати саме підприємницький сегмент, український аграрний сектор стає значно більш схожим на європейську та, зокрема, польську модель», — пояснила вона.
Експертка також наголосила, що український агросектор часто асоціюють виключно з великими агрохолдингами, однак великі аграрні компанії існують і в країнах Європейського Союзу.
«Чому так мало говорять про те, що в Європі також є великі аграрні компанії, які обробляють десятки тисяч гектарів? Питання полягає в іншому: чи отримують ці компанії державну підтримку? З того, що ми бачимо у відкритих джерелах, — так», — зазначила експертка.
Виникає питання: де проходить межа? Якщо великі європейські агрокомпанії можуть отримувати дотації, а великі українські виробники — ні. «Тоді потрібно детальніше обговорювати самі принципи надання цієї підтримки — як для європейських, так і для українських виробників», — підсумувала вона.
Експертка також наголосила на питанні відповідності українських виробників стандартам ЄС.
За її словами, українські аграрії мають поступово адаптуватися до європейських вимог виробництва, однак уже зараз лунають заяви про можливе обмеження доступу української продукції до спільного ринку ЄС через квоти після вступу України до Союзу.
«Ці речі не можуть існувати одночасно: або ми говоримо про спільний ринок, або про квотування доступу до нього. Водночас такі пропозиції вже звучать щодо українських аграрних виробників», — зазначила експертка.
На її думку, частина європейських фермерів фактично висуває до України суперечливі вимоги: повністю адаптуватися до стандартів ЄС, не отримувати фінансової підтримки через великий масштаб окремих аграрних підприємств і водночас мати обмежений доступ до єдиного ринку через той самий фактор.
«Українські аграрні виробники розуміють, що необхідно рухатися в напрямку європейських стандартів. Однак ми просимо передбачити перехідні періоди для їхнього впровадження», — пояснила вона.
За словами експертки, поступова адаптація дозволить українським виробникам модернізувати виробництво без надмірного фінансового навантаження.
«Ми будемо поступово впроваджувати європейські стандарти, оскільки фізично та фінансово не можемо зробити це одномоментно. Сьогодні наші реалії такі, що нам необхідно передусім зберегти виробництво. Саме завдяки доступу до ринку ЄС ми зможемо модернізуватися», — зазначила вона.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.
Поділитися новиною
