901
Світова торгівля ступає на шлях «реглобалізації»: Bloomberg пояснив, про що йдеться
Глобальна торгова система зазнає тектонічних зрушень, які переорієнтують міжнародні ланцюги поставок на десятиліття вперед.
Як пише Bloomberg, до таких тенденцій призвели дві основні причини. З одного боку компанії, «налякані» дефіцитом через пандемію, різкими стрибками цін і перебоями в поставках, скорочують залежність від одного заводу або країни. З іншого — уряди, особливо в США і Європі, хочуть забезпечити доступ до ключових матеріалів, таким як напівпровідники і рідкоземельні мінерали, на випадок, якщо світова торгівля розколеться на геополітичні блоки.
«Трансформація, яку деякі називають „реглобалізацією“, займе роки, а дані про торгівлю тільки починають давати уявлення про масштаби змін і про те, хто виграє, а хто програє», — пише Bloomberg.
Незважаючи на розмови про закінчення глобалізації, економічна інтеграція через транскордонну торгівлю продемонструвала чудову стійкість в умовах війни, голоду і пандемії, йдеться в статті. За останні три роки частка світової торгівлі в загальносвітовому виробництві дещо знизилася, але в цілому залишається такою, що відповідає історичним тенденціям. Однак, згідно з нещодавнім аналізом ING Groep NV, істотного зрушення в бік більшої відкритості для торгівлі не відбулося принаймні з 2006 року.
Зростання геополітичної напруженості між США і Китаєм підштовхнуло спекуляції про галузевий розрив між найбільшими економіками світу. Хоча вартість імпорту до США китайських товарів і послуг досягла рекордно високого рівня в 2022 році, є ознаки того, що мита США змінюють двосторонні торгові потоки. Згідно з аналізом Чада Боуна, старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки Петерсона, минулого року ввезення товарів до США із Китаю, на які поширюються мита, скоротилося приблизно на 14% у порівнянні з рівнем 2017 року, — до початку торгової війни.
«За останні п’ять років американські мита, експортні обмеження та субсидії переконали американські компанії диверсифікувати свій імпорт, відмовившись від Китаю», — пише Bloomberg. Загальна частка китайського імпорту в США знизилася приблизно на 3 процентних пункти з 2018 року, коли колишній президент Дональд Трамп ввів мита на тисячі китайських товарів. Видання зазначає, що за цей час Китай поступився частиною своєї частки в загальному обсязі імпорту США іншим азійським країнам, таким як В’єтнам, Індія, Тайвань, Малайзія і Таїланд.
Тим часом, Мексика стає ключовою альтернативою Китаю для США. Інтегровані логістичні лінії між США та Мексикою та преференційний торговий режим у рамках USMCA допомагають створювати можливості для інвестицій за кордоном. «Імпортери і навіть деякі китайські експортери, які прагнуть диверсифікувати свої ланцюги поставок, поспішають зайняти промислові площі в Мексиці, рівень завантаження яких у 2022 році досяг 97,5%. Попит на склади та інші промислові об’єкти особливо високий уздовж кордону зі США неподалік Тіхуани, де відсоток вакантних площ у промисловості близький до нуля», — йдеться в статті.
Зусилля президента Джо Байдена щодо поліпшення торговельних відносин із Європою призвели до того, що США стали більше покладатися на імпорт з Європи, ніж із Китаю. «Розворот стався після того, як США і Європа відклали мита на двосторонню торгівлю на суму $21,5 мільярда в 2021 році, призупинили суперечку про виробництво літаків, що виникла в 2004 році, і почали переговори про скорочення перевиробництва сталі та алюмінію», — пише Bloomberg.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
