816
Світлана Мороз: результати звітної кампанії КІК. ТОП-5 помилок, які варто врахувати на майбутнє
— Особисті фінанси
До 1 травня всі контролери (власники, фізичні особи) КІК (контрольованих іноземних компаній) зобов’язані були подати разом із декларацією про майновий стан та доходи звіт по кожному КІК окремо.
І вже на початку травня Державна
податкова служба на своєму сайті розмістила інформацію про результати звітування КІК.
Цікавим є те, що
кількість тих хто прозвітував становила 14 116 і це є дуже мала цифра від
того, що є насправді. Адже статистика говорить, що тільки в самій Польщі нашими громадянами було
відкрито понад 10 тис. юридичних осіб.
Тому очевидно, що
14 тис. КІК — це не та цифра, яка має бути. З іншого боку, ми з вами, фактично,
отримали відстрочення щодо застосування штрафних санкцій за неподання звітів
КІК.
Проте, моя
рекомендація подавати звіти. Так, Верховна Рада України проголосувала за
відстрочку застосування штрафних санкцій для тих, хто не подасть звіти по КІК,
але це відстрочка: по-перше, на період воєнного стану і шість місяців після
завершення воєнного стану. По-друге, це не звільняє від обов’язку все-таки
подати звіт.
Власне, чому була
прийнята норма про відстрочення штрафних санкцій? Бізнесові кола активно
лобіювали це питання в парламенті шляхом подачі листів, звернень тощо. Також
законодавець розуміє що не всі податкові резиденти прозвітували, тому не є
виходом із ситуації всіх штрафувати.
Фактично, норму про відстрочку санкцій прийняли після 1 травня навмисно, щоб
простимулювати подачу звітів для тих, хто ще не подав. А не подали більша
частина.
Подавати звіти
корисно буде навіть зараз, після 1 травня, адже наразі санкцій за невчасне
подання немає.
Підбиття підсумків та рекомендації тим, хто ще не прозвітував про КІК
Юридичною компанією
Dictum було проведено власне внутрішнє дослідження і максимально детально
синтезовано всі складові процесу подачі декларацій та звітності КІК.
Узагальнивши великі масиви інформації, є можливість поділитись висновками
спостережень та надати рекомендації.
Отже, з тих звітів,
подачу яких ми супроводжували, ми побачили кілька помилок, які найчастіше були
зроблені.
·
Помилка
перша — визначення резидентства.
Багато наших
податкових резидентів українців вважають себе неподатковими резидентами й
навпаки — деякі громадяни України зверталися за консультацією, бо вони вважали,
що їм потрібно подавати звіт про КІК. Але на консультації ми розбирали та
встановлювали, що вони не є податковими
резидентами.
Тому, щоб зрозуміти, є ви податковими резидентами чи ні, варто провести такий собі такий собі
«check up»,
який рекомендовано зробити для кожного.
Для прикладу, які
дані ви про себе вказували в банку при відкритті банківського рахунку? Дуже
багато громадян України, які відкривали рахунки за кордоном, вказували себе
резидентами України. Пам’ятаємо, що в цьому році має запрацювати обмін даними
по CRS (Загальний стандарт звітності).
·
Друга
помилка — визначення реального контролера.
Ми з клієнтами
розкладали структуру власності до кінцевого бенефіціарного власника. Часто
виявлялося що співзасновниками, тобто кінцевими бенефіціарними власниками через
опосередковане володіння, є громадяни України. В частих випадках в сукупності
частками володіють всі учасники та відсутній іноземний елемент. Це означає, що
контроль є у всіх учасників.
Тому, рекомендація
така, що потрібно розбирати структуру власності до кінця й встановлювати хто є
кінцевим бенефіціарним власником. Тому що питання контролера — це не питання
формального володіння часткою, це питання реального кінцевого бенефіціара.
Саме тому, я ніколи
не працюю з КІК, поки сама не розберу структуру до кінцевих власників по
розміри часток та завжди обов’язково запрошую актуальні реєстраційні документи.
·
Третя
помилка — неподання повідомлення про КІК.
Виявляється, що
станом на 30 травня 2024 року ще є контролери, які мали подати повідомлення,
але не подали їх. Тому варто звернути увагу на те, що в разі, якщо ви ще не
прозвітували про КІК — зверніть увагу на дати: коли була набута частка і коли
з’явився КІК.
Якщо після 1 січня
2022 року, тоді перед звітом подати повідомлення. Принаймні, поки сьогодні не
скасоване відтермінування застосування страшних санкцій, є гарний шанс
скористуватися цим часом і прозвітувати.
·
Помилка
четверта. Найскладніше питання яке виникало під час цієї
звітної компанії — щодо самої звітності КІК.
Ми побачили на
практиці, що клієнти, як правило, брали за основу чистий прибуток і цей чистий
прибуток тлумачили як оборот, хоча це не є так.
Є роз’яснення від
податкової про те, що оборот — це сукупність всіх доходів. І так вважає
більшість клієнтів, тому у нас виникали певні суперечності з цього приводу,
оскільки сума оборотних коштів була суттєво більшою.
Особливо ми це
побачили на прикладі кіпрських компаній. Кіпріоти у своїх звітах розписують
різні види доходів і потім зводять підсумкову.
Так от ми побачили,
що деякі клієнти помилково беруть за основу обороту не всі види доходів, а декілька
— два-три, хоча їх було п’ять. Тобто сумують не всю суму і за їхніми
обрахунками виходило до 2 мільйонів євро по групі компаній. До речі, схожа
ситуація в польських компаніях.
Варто також
згадати, що нам легше було працювати в тих випадках, де були широкі фінансові
звіти. Тобто, бухгалтер чи аудитор не полінувалися і розписали чим компанія
займається: що компанія має таку кількість працівників, займається такою-то
діяльністю, здійснює продаж наступного… тощо.
Ось це і є
роз’яснення господарської діяльності. Адже при звітуванні ми обгрунтовуємо і
розтлумачуємо все для податкової.
На моє глибоке
переконання зміст звітності КІК має дуже критичне значення. До всього, нам
доводилося контролювати та переклад звітності, тому що перекладачі не завжди
конкретно перекладали певні терміни.
·
Помилка п’ята. Операції з пов’язаною особою.
Коли, наприклад,
засновник є ФОП і сам собі виплачував певні кошти. Це те, на що потрібно
критично звертати увагу в розрізі пов’язаних осіб та операцій з ними. Адже такі
операції відображаються у звітах КІК.
Що варто знати
Торік
спостерігалася така тенденція, що за наслідком подання звіту податкова
направляла запити, в яких вимагала розкрити банк КІК, контракти, платіжні
документи тощо.
Водночас ми відмовляли їм у наданні такої інформації на законних підставах, і
повторних запитів не надходило.
Світлана Мороз, керуюча партнерка ЮК Dictum,
к.ю.н., адвокатка
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
