844
Станіслав Бучацький: чи може розмитнення «в смартфоні» викоренити корупцію на митниці?
— Казна та Політика
Про необхідність
реформи митниці, боротьби з корупцією і диджиталізації сфери говорять уже багато
років поспіль.
Чи не кожна новообрана влада обіцяє очищення сфери, презентує глобальні проєкти
змін, анонсує нові автоматизовані системи, а в результаті все залишається
таким, як було.
Після кожного
чергового публічного корупційного скандалу змінюються люди, проте не змінюється
система.
У лютому в зал
Верховної Ради винесли на голосування два законопроєкти про розмитнення
автомобілів, які ініціював Кабмін та активно просувала Мінцифра.
Вони
передбачали зміну формули нарахування митних платежів на імпорт авто з-за
кордону, та спрощення самого процесу. З можливістю зробити все онлайн, у смартфоні.
Проте для
ухвалення документів не вистачило голосів. Не вдалося їх повернути на повторне
перше читання чи відправити на доопрацювання.
Зараз,
щоб повернутися до розгляду ідеї, потрібно проходити увесь процес спочатку:
реєструвати нові законопроєкти, обговорювати їх у профільних комітетах та
повторно виносити в зал. Це може зайняти як мінімум кілька місяців.
Чому, на перший
погляд, позитивна ідея не знайшла підтримки серед народних депутатів? І чи
дійсно «розмитнення у смартфоні» може подолати корупцію на митниці?
Де криється корупція на митниці?
Кожен товар, котрий прибуває до України з-за
кордону, повинен пройти процедуру митного оформлення, по-народному —
розмитнення.
Цей процес, окрім документальних формальностей, передбачає сплату митних
платежів. В більшості випадків це мито та ПДВ.
На окремі товари, у тому числі автомобілі, додатково потрібно сплатити акцизний
податок.
І якщо останній залежить лише від технічних
характеристик транспортного засобу — типу пального, об’єму двигуна та віку авто,
то ПДВ та мито нараховується у відсотках від митної вартості: 20% та 10%
відповідно.
Тобто, чим меншою буде митна вартість товару, тим меншими будуть ці податки, і
навпаки.
Саме на цьому моменті й відбувається чи не
найбільше маніпуляцій на митниці. Адже митна вартість — це не просто цифра,
зазначена у договорі купівлі-продажу (інвойсі, рахунку чи іншому документі, що
підтверджує придбання).
Відповідно до Митного кодексу, цей термін означає фактично сплачені кошти за
купівлю та доставлення товару до моменту перетину кордону з Україною. Але як ці
витрати визначити та підтвердити?
Законодавством передбачені шість методів
визначення митної вартості.
Перший — це коли вона рівна сумі, зазначений в
договорі купівлі-продажу.
Прийняти її митниця зобов’язана, якщо імпортер надає
чітко визначений законом перелік документів: серед іншого, контракт із
продавцем за кордоном, інвойс, підтвердження оплати товару, експортну
декларацію, товаросупровідні транспортні документи.
У разі сумнівів у правдивості документів чи
вказаних у них характеристиках товару, інспектор має право застосувати
наступний метод — за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Якщо і це не є можливим — використовується метод номер три, і так далі,
послідовно, аж до шостого — резервного. Він дозволяє використати для визначення
можливої ціни товару будь-яке джерело даних.
У випадку із вживаними автомобілями на
практиці застосовуються лише два методи: перший та шостий. У останньому випадку
інспектори використовують сайти продажу авто, каталоги та програмні комплекси —
наприклад, відомий SchwackeNet. Проте все це лише в теорії.
На практиці ж у більшості випадків все
відбувається так: в митній базі шукають схожий автомобіль за найнижчою ціною,
який вже оформляли раніше.
Це дозволяє встановити мінімально можливу митну
вартість так, щоб не спрацьовувала автоматична система аналізу та виявлення
ризиків.
Тобто насправді митна вартість визначається
фактично в ручному режимі, хоча, на перший погляд, усе відбувається відповідно
до законодавства.
Звісно ж, таку «послугу» надають не безплатно, і це не одиничні випадки.
Продаж
«вигідної» митної вартості — одна з найпоширеніших, системних корупційних
«схем» на митниці.
Автомобілі — унікальний товар
Занижують митну
вартість багатьох товарів, проте автомобілі мають ключову відмінність:
наявність унікального VIN-коду.
Цей зазвичай 17-значний код є «ключем» до більшості даних про машину.
Цей зазвичай 17-значний код є «ключем» до більшості даних про машину.
Скориставшись спеціальними довідниками, можна
визначити марку, модель, де і коли було виготовлене авто, тип пального, об’єм
двигуна та інші технічні характеристики.
А далі — залежно
від цих даних, на котрі жодна людина не може вплинути — можна й нараховувати
податки.
Саме у цьому полягала ідея так званого
«розмитнення в Дії»: поняття митної вартості для автомобілів фактично
скасовували.
Натомість формула
для розрахунку митних платежів базувалася виключно на технічних характеристиках
машини та не потребувала будь-якого людського втручання.
Достатньо ввести VIN-код — і система автоматично визначить
технічні характеристики авто та сформує розмір митних платежів. І це могло бути
швидким, дієвим, проте тимчасовим рішенням.
Чому розмитнення в Дії провалили?
Для ухвалення
законопроєкту в першому читанні не вистачило близько десятка голосів народних
депутатів.
Проте якщо загалом до ідеї «розмитнення у смартфоні» ставляться в
більшості позитивно, то до самого механізму нарахування податків і формули було
два основні зауваження.
- Невідповідність європейським нормам права. Податки повинні залежати від вартості товару: купуєш дорожчу річ — більше платиш у бюджет.
- Несправедливість: розмитнення «битого» авто, елітного Rollse Royce та бюджетної Skoda вартували однаково, якщо у них був такий самий тип пального, об’єм двигуна та вік.
Тобто, саме
скасування митної вартості стало одним з основних аргументів проти ухвалення диджиталізації
розмитнення авто.
Адже так чи інакше, в процесі євроінтеграції нам все одно б
прийшлося повертати систему, яка діє сьогодні.
Що ж робити?
Отже, задача: запровадити «розмитнення у смартфоні»,
не нехтуючи митною вартістю, не порушуючи норм Євросоюзу, але виключивши
людський фактор — можливість в ручному режимі впливати на нарахування податків.
І у випадку з автомобілями це можливо.
Уявімо: людина вводить VIN-код у «Дії»,
система ідентифікує характеристики машини та оцінює її.
Якщо вартість, вказана
в договорі купівлі-продажу, відповідає середньоринковій, система погоджує її.
У разі, якщо вона виявляється суттєво нижчою середньоринкової — аналізує подані документи та надає можливість надати додаткові підтвердження.
У разі, якщо вона виявляється суттєво нижчою середньоринкової — аналізує подані документи та надає можливість надати додаткові підтвердження.
Головне, щоб при цьому була виключена
можливість фізичного контакту працівника митниці із власником автомобіля,
митним брокером чи будь-якою іншою людиною, котра теоретично може дати хабар.
То чи може розмитнення «у смартфоні»
викоренити корупцію на митниці?
Так, але лише частково — у сегменті імпорту
вживаних авто з-за кордону.
Проте це може бути хорошим початком для подальших
змін та реформ Митної служби.
Станіслав Бучацький, голова Інституту досліджень авторинку
Станіслав Бучацький, голова Інституту досліджень авторинку
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
