9
Скорочення на роботі: хто має перевагу та кого не можуть звільнити
Скорочення на роботі не означає, що роботодавець може звільнити працівника на власний розсуд. Закон встановлює чіткі правила такої процедури: від визначення тих, хто має переважне право залишитися, до пропозиції інших вакансій і виплати вихідної допомоги.
Працівникам варто знати, чим відрізняється скорочення штату від скорочення чисельності, хто має переважне право залишитися на роботі та які гарантії передбачені законом. Із посиланням на robota.ua розповідаємо про основне.
Скорочення чисельності та скорочення штату: у чому різниця
Ці поняття мають різне значення, хоча на практиці скорочення чисельності та штату можуть відбуватися одночасно.
Відповідно до роз’яснень експертів:
- скорочення чисельності означає зменшення кількості працівників;
- натомість скорочення штату передбачає зміну штатного розпису — ліквідацію певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за ними.
Маєте несподівані витрати? 😱 Гроші завжди під рукою завдяки зручному каталогу, де можна обрати кредит для себе.
Наприклад, якщо на одній посаді працюють п’ять людей, але роботодавець вирішує залишити лише три штатні одиниці, йдеться про скорочення чисельності. Якщо ж посаду повністю прибирають зі штатного розпису, це скорочення штату, яке супроводжується скороченням чисельності працівників.
Ця різниця має практичне значення, зокрема під час визначення працівників, які мають переважне право залишитися на роботі.
Хто має переважне право залишитися на роботі
Під час скорочення роботодавець повинен враховувати переважне право окремих працівників на збереження робочого місця.
Насамперед перевагу мають працівники з вищою кваліфікацією та продуктивністю праці. Для їх оцінювання Міністерство соціальної політики у своєму листі рекомендувало враховувати такі показники:
- рівень освіти, зокрема післядипломної, та документи про підвищення кваліфікації;
- наявність заохочень;
- відсутність дисциплінарних стягнень;
- отримання премій за виконання особливо важливих робіт;
- відсутність прогулів і тривалих лікарняних тощо.
Якщо кваліфікація та продуктивність праці працівників однакові, переважне право на залишення на роботі мають, зокрема:
- працівники, які утримують двох або більше осіб;
- ті, у чиїх сім’ях немає інших людей із самостійним заробітком;
- працівники з тривалим стажем роботи на цьому підприємстві.
Цей перелік не є остаточним: законодавство може передбачати додаткові категорії працівників із переважним правом.
Водночас така перевага не гарантує автоматичного збереження посади. Її враховують, коли роботодавець скорочує кількість працівників на однакових або подібних посадах, але залишає частину штатних одиниць. Якщо ж посаду повністю вилучають зі штатного розпису, правило про переважне право не застосовується.
Кого не можна звільнити через скорочення
Трудове законодавство передбачає категорії працівників, яких не можна звільняти з ініціативи роботодавця, зокрема через скорочення штату або чисельності. Відповідні гарантії визначені статтями 184 та 186−1 КЗпП.
До таких працівників належать:
- вагітні жінки;
- жінки, які мають дітей віком до трьох років, а у випадках, передбачених законом, — до шести років, якщо дитина потребує домашнього догляду;
- одинокі матері, які виховують дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
- батьки, які виховують дітей без матері;
- опікуни, прийомні батьки та батьки-вихователі.
Виняток передбачений для випадків повної ліквідації підприємства. Тоді звільнення таких працівників допускається, але роботодавець зобов’язаний забезпечити їх працевлаштування.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
