313
Що Україна продавала і купувала у 2025 році (інфографіка)
— Казна та Політика
Зовнішня торгівля України у 2024−2025 роках фактично відображає те, як країна веде економіку під час війни. А саме: повертає експортні маршрути, шукає стійкі ринки збуту, компенсує руйнування енергосистеми та закриває критичні потреби імпортом техніки, пального, зв’язку й обладнання.
Про це повідомляє аналітична команда YC.Market.
Товарообіг зріс за рахунок імпорту
За даними Державної митної служби України у 2024 році товарообіг України становив $112,3 млрд: експорт — $41,6 млрд, імпорт — $70,7 млрд, від’ємне сальдо — $29,1 млрд.
У 2025 році товарообіг зріс до $125,1 млрд, але це зростання було сформоване не експортом, а імпортом: вивезення товарів скоротилося до $40,3 млрд, тоді як ввезення зросло до $84,8 млрд. У результаті торговельний дефіцит розширився до $44,4 млрд.
Це головний підсумок періоду: зовнішня торгівля України збільшилася за обсягом, але стала ще більш імпортозалежною.
До 7 лютого 2025 року Український морський коридор перевіз 100 млн тонн вантажів за 18 місяців роботи, з них 65 млн тонн припало на агропродукцію. Але паралельно з цим внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі Україна до середини 2024 року втратила понад 9 ГВт генерувальних потужностей, що різко посилило попит на імпорт енергообладнання, пального, генерації та пов’язаних технологій.
Експорт
Базою українського експорту залишився аграрний сектор. За підсумками 2024 року продовольчі товари дали $24,6 млрд експорту, а у 2025 році — $22,5 млрд. Частка цієї групи в експорті товарів знизилася з 59,2% до 55,8%, але саме вона продовжує бути головним джерелом валютної виручки.
Найбільші експортні позиції у 2025 році:
- соняшникова олія — $5,22 млрд;
- кукурудза — $3,90 млрд;
- пшениця — $2,99 млрд;
- соєві боби — $1,33 млрд;
- м’ясо птиці — $1,09 млрд.
У 2025 році найбільшими покупцями української пшениці були Єгипет, Алжир та Індонезія, кукурудзи — Туреччина, Італія та Іспанія, соняшникової олії — Індія, Іспанія та Нідерланди.
Другою великою опорою експорту залишилися метали та вироби з них. У 2024 році ця група принесла $4,4 млрд, у 2025 році — $4,7 млрд. На рівні окремих позицій найбільше виручки дали залізна руда і концентрати — $2,34 млрд (майже 45% вартості поставок припало на Китай, ще 17,2% - на Словаччину, 16% - на Польщу), гарячекатаний плоский прокат — $829 млн, чавун — $760 млн та напівфабрикати зі сталі — $660 млн.
У 2025 році експорт кабельно-провідникової продукції сягнув $1,41 млрд, експорт товарів групи деревини та паперу — $1,98 млрд, а позитивне сальдо цієї групи — $800 млн.
У кабельно-провідниковій продукції ключовими ринками збуту були Німеччина, Угорщина та Польща, а в меблевому експорті — передусім Польща та Німеччина.
Імпорт
Структура імпорту у 2025 році значно промовистіша за загальну цифру $84,8 млрд. Найбільшою групою були машини, устаткування та транспорт — $34,1 млрд, або 40,2% всього імпорту. Далі йшли продукція хімічної промисловості — $12,6 млрд та паливно-енергетичні товари — $10,5 млрд. Для порівняння: у 2024 році машини, устаткування і транспорт становили $25,0 млрд, хімічна продукція — $11,7 млрд, паливно-енергетичні товари — $8,9 млрд. Отже, імпортне зростання було сконцентроване саме в критичних для функціонування країни сегментах.
У 2025 році Україна імпортувала нафти й нафтопродуктів на $6,62 млрд, легкових автомобілів — на $6,15 млрд, дозованих лікарських засобів — на $2,05 млрд, нафтових газів — на $1,92 млрд, безпілотних літальних апаратів — на $1,70 млрд, електрогенераторних установок — на $1,69 млрд, телекомунікаційного обладнання — на $1,63 млрд, електричних акумуляторів — на $1,48 млрд, трансформаторів — на $1,12 млрд і кам’яного вугілля — на $1,01 млрд. Така структура показує, що імпорт у 2025 році був водночас і енергетичним, і технологічним, і оборонним*, і медичним.
Імпорт 2025 року справді відображає воєнні потреби, але не зводиться лише до підтримки фронту. Він включає відновлення енергосистеми, підтримку зв’язку, оновлення мобільності бізнесу й населення, медичне забезпечення та розподілену генерацію. Лише генератори, трансформатори, акумулятори та фоточутливі/сонячні елементи сукупно дали близько $4,8 млрд імпорту. До слова, Китай забезпечив 85,6% імпорту трансформаторів, 76% акумуляторів, майже 85% БПЛА та 84% передавачів для зв’язку. А найбільшими постачальниками генераторів були Румунія, Чехія та Польща.
Окремо це підтверджує і митна статистика за енергообладнанням. За січень-лютий 2025 року Україна імпортувала електрогенераторних установок на $345 млн — це на 706% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Географія торгівлі
Географія торгівлі у 2025 році показує остаточне закріплення ЄС як головного зовнішньоторговельного напряму України — на країни ЄС припадало 57,8% українського експорту та 46,7% імпорту. У вартісному вимірі товарообіг з ЄС у 2025 році становив $62,9 млрд: експорт — $23,3 млрд, імпорт — $39,6 млрд.
На рівні окремих країн картина 2025 року теж доволі чітка. Найбільшим джерелом імпорту був Китай — $19,2 млрд, далі Польща — $7,9 млрд і Німеччина — $6,6 млрд.
Найбільшими ринками збуту для українських товарів були Польща — $5 млрд, Туреччина — $2,7 млрд і Німеччина — $2,4 млрд. Для порівняння, у 2024 році Україна найбільше імпортувала також із Китаю ($14,4 млрд), Польщі ($7 млрд) і Німеччини ($5,4 млрд), а в експорті після Польщі лідирували Іспанія ($2,9 млрд) і Німеччина ($2,8 млрд).
Тобто за рік Китай ще сильніше наростив роль постачальника, а в експортній географії вагу посилила Туреччина.
Поза ЄС саме Туреччина, Китай, Єгипет, США та Індія формують найпомітнішу частину зовнішньої географії. На Туреччину припадало 6,8% українського експорту, на Китай — 4,5%, на Єгипет — 3,8%, на США — 2,6%, на Індію — 2,1%. В імпорті після ЄС лідирував Китай із часткою 22,7%, далі Туреччина — 7,3%, США — 5,5% та Індія — 2,1%.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
